Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Пивовара В.Ф.,

суддів

Гошовської Т.В., Кривенди О.В.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 8 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Суворовського районного суду м.

Херсона від 16 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 175 КК України (2341-14) до штрафу в розмірі 1700 гривень.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона, працюючи IНФОРМАЦIЯ_2 ВКФ "IНФОРМАЦIЯ_3", яка розташована у м. Херсон по вул. Ушакова, 79, будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та господарсько-адміністративними функціями, безпідставно не виплатила працівникам заробітну плату більш ніж за один місяць.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з призначенням засудженій надмірно м'якого покаранням та неправильного застосування судом кримінального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши  матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.

Висновок суду про винуватість  ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і в касаційному поданні не оспорюється.

Дії засудженої за ч. 1 ст. 175 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно, що також не оспорюється прокурором.

Колегія суддів вважає, що суд не допустив порушень закону і при призначенні ОСОБА_1 покарання за вчинений злочин.

В санкції ч.1 ст. 175 КК України (2341-14) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю передбачене як основне покарання так і додаткове.  При цьому альтернативним цьому покаранню як основному, до якого, виходячи зі змісту вказаного кримінального закону, не застосовується додаткове покарання, є покарання у виді штрафу, а тому суд обгрунтовано не призначив ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційного подання щодо неправильного застосування судом кримінального закону.

Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) , а тому  підстав вважати його несправедливим внаслідок м'якості, про що йдеться в касаційному поданні, колегія суддів не вбачає.

Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України (1001-05) підстави для зміни чи скасування вироку щодо засудженої відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) .

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора.