Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Шибко Л.В., суддів Бех М.О., Животова Г.О., при секретарі судового засідання Бражника М.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 березня 2016 року касаційну скаргу захисника засудженого неповнолітнього ОСОБА_5 - захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12014270010004561 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 29 квітня 2015 року.

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2015 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Чернігова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Постановлено стягнути:

- з законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на користь Чернігівської міської лікарні № 2 57,45 гривень матеріальної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_8 7000 гривень моральної шкоди;

- з ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь потерпілої ОСОБА_8 9411 гривень матеріальної шкоди.

Вирішено питання про відшкодування процесуальних витрат та речові докази.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 29 квітня 2015 року вирок місцевого суду змінено.

Ухвалено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 1 ст. 286 КК України на 30 діб арешту без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього певних обов'язків.

Стягнуто з законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині вирок залишено без змін.

кримінальне провадження розглянуто за участю:

прокурора Дехтярук О.К.,

засудженого ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6

У касаційній скарзі захисника порушується питання про скасування судових рішень та закриття провадження щодо ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому посилається на те, що допущені судом першої інстанції, а в подальшому й апеляційним судом, однобічність та неповнота судового розгляду, істотні порушення кримінального процесуального закону, призвели до невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильного застосування судом кримінального закону. Крім того, зазначає, що докази, якими обґрунтовується винність засудженого, отримані із порушеннями норм КПК України (4651-17) . Також, вважає, що вирок суду не відповідає вимогам ч. 3 ст. 374 КПК України, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки апеляційний суд не виправив допущені судом першої інстанції порушення. Одночасно вказує на те, що апеляційний суд своїм рішенням, всупереч вимогам п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, погіршив становище засудженого.

За вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 27 серпня 2014 року о 18 год. 50 хв., керуючи мотоциклом, рухаючись по вул. Дніпровській в м. Чернігові зі сторони вул. Гагаріна в напрямку вул. Попова, в районі будинку № 31 вулиці Дніпровської, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, під час виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним мотоцикла аж до повної його зупинки, чим порушив вимоги п.п.2.3(б)., 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка перетинала проїзну частину вул. Дніпровської поза межами пішохідного переходу справа - наліво відносно напрямку руху мотоцикла. В результаті наїзду ОСОБА_8 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодженнями за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 21 день. Порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху стало причиною настання дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які настали в результаті ДТП.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу, засудженого та його захисника, на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга захисника підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Статтею 420 КПК України передбачено перелік підстав, за яких суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок.

Стаття 408 КПК України встановлює підстави, коли суд апеляційної інстанції змінює вирок.

Зі змісту ч. 1 ст. 421 КПК України вбачається, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано вироком суду апеляційної інстанції, у тому числі, в зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, судом апеляційної інстанції вказані вимоги виконані не були.

Так, місцевим судом ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду змінено, ухвалено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 1 ст. 286 КК України на 30 діб арешту без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу й полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Згідно із ст.ст. 51, 53 КК України штраф є одним із видів покарання і зводиться до накладення на засудженого грошового стягнення у випадках і межах, встановлених в Особливій частині КК України (2341-14) . У відповідності до вимог ст. 60 КК України, арешт - це покарання, яке полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції.

Відповідно до ст. 74 КК України засуджений може бути звільнений від відбування призначеного йому покарання у випадках, передбачених КК України (2341-14) . Таке звільнення є однією з форм реалізації кримінальної відповідальності, завдяки якій виправлення і попередження нових злочинів досягається без реального застосування до засудженого обмежень його прав і свобод, але в умовах контролю за його поведінкою.

Призначення апеляційним судом засудженій особі більш суворого покарання ніж його призначено місцевим судом, є погіршенням становища засудженого. Рішення про призначення покарання у такому випадку викладається у формі обвинувального вироку.

У даному провадженні, як убачається, апеляційний суд за наслідками розгляду апеляції прокурора, змінив покарання засудженому зі штрафу на арешт та звільнив останнього підставі ст. ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням. Проте, незважаючи на звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, апеляційний суд призначив інше, більш тяжке покарання, яке належить виконувати реально. Таким рішенням апеляційний суд погіршив становище засудженого.

Таким чином, апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки виходячи із системного аналізу вимог та положень статей 408, 409, 419, 420 КПК України, а також роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 1 "Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" (v0001700-06) , погіршення становища обвинуваченого можливе лише при ухваленні судом апеляційної інстанції свого вироку, а при постановленні ухвали не допускається.

Таким чином, судове рішення апеляційного суду у формі ухвали прийнято з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

На підставі викладеного, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, який необхідно провести з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Інші доводи захисника мають бути предметом перегляду суду апеляційної інстанції при новому розгляді кримінального провадження.

Крім того, при новому розгляді апеляційному суду належить перевірити правильність вирішення місцевим судом цивільного позову, а також дотримання судом норм цивільного процесуального Закону.

Керуючись ст.ст. 433, 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 29 квітня 2015 року щодо ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.