Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є. Б., суддів Квасневської Н. Д., Шибко Л. В., розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2015 року,

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2015 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 5100 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4:

- на користь ОСОБА_5 35 000 грн моральної шкоди;

- на користь держави 782 грн 40 коп. витрат на проведення експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2015 року зазначений вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї документи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Згідно з ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 порушує питання про скасування, у тому числі, вироку суду першої інстанції, при цьому просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, що суперечить положенням кримінального процесуального закону.

Посилання на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, засудженій ОСОБА_4 слід конкретизувати які саме судові рішення вона оскаржує, зазначити вимогу щодо оскаржуваних судових рішень, яка б узгоджувалася з положеннями ст. 436 КПК України, обґрунтувати свою вимогу з урахуванням положень ч. 1 ст. 438 цього ж Кодексу, вказавши у чому, на її думку, полягали саме такі порушення та яким судом їх допущено.

Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Залишення касаційної скарги без руху не перешкоджає відкриттю касаційного провадження за умови усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, якщо скарга надійде у межах строку, визначеного у ст. 426 КПК України, або не пізніше п'ятнадцятиденного строкуз дня одержання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху (заявник має підтвердити, що він не пропустив цей строк при повторному зверненні до суду).

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2015 року залишити без руху.

Встановити ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

ухвала оскарженню не підлягає.