Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Кравченка С.І. та Суржка А.В.,

за участю секретаря Холявчука А.А.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014180200000123 за касаційною скаргою прокурора, котрий приймав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 28 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 7 вересня 2015 року,

за участю прокурора Ємця І.І.,

вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 28 травня 2015 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та

мешканець АДРЕСА_1

громадянин України, раніше судимий:

- вироком Сарненського районного суду від 29 січня 2015 року за частиною 2 статті 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з встановленням іспитового строку 3 роки,

засуджений за частиною 2 статті 185 КК України на 3 роки обмеження волі.

На підставі частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинення призначеного менш суворого покарання більш суворим за вироком суду від 29 січня 2015 року ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2-4 частини 1 статті 76 цього Кодексу.

Ухвалено до часткового задоволення цивільного позову ПАТ "Укртелеком", зокрема з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно стягнуто на користь ПАТ "Укртелеком" 1248, 25 грн заподіяної шкоди.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнаний винуватим та засуджений за те, що 29 січня 2014 року о 00 годині 30 хвилин він за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, щодо якого кримінальне провадження виділено в окреме провадження та який вироком Сарненського районного суду від 25 березня 2015 рокузасуджений за вказаних обставин за частиною 2 статті 185 КК України (2341-14) на 3 роки обмеження волі з іспитовим строком в 2 роки і вирок набрав законної сили, перебуваючи в підвальному приміщенні жилого будинку № 10 по вул. Бєлгородська в м. Сарни, таємно викрали майно, належне цеху телекомунікаційних послуг № 14 Рівненської філії ПАТ "Укртелеком", а всього на суму 1248,25 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 7 вересня 2015 року вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 28 травня 2015 року щодо засудженого ОСОБА_3 змінено в частині вирішення цивільного позову.

Постановлено до стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 5740,33 грн заподіяної шкоди на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком".

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про зміну вказаних судових рішень шляхом виключення рішення про стягнення заподіяної шкоди з ОСОБА_4 Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, прокурор вказує на те, що досудове розслідування та судовий розгляд за обвинувальним актом здійснювався виключно щодо ОСОБА_3, тоді як на стадії досудового розслідування матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_4 виділені в окреме провадження, яке 25 березня 2015 року розглянуто іншим складом суду, а тому не підлягало вирішенню цивільного позову щодо останнього.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, вважаючи за необхідне направити цивільний позов у суд першої інстанції для його вирішення в порядку цивільного судочинства, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і, лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно зі статтею 404 КПК України суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.

Тоді як, частиною 2 статті 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно ж до правил частини 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Проте, вказаних вимог кримінального процесуального закону суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися.

Зокрема, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування, з яким погодилися суди першої та апеляційної інстанцій, пред'явлено обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 таємного викрадення чужого майна на загальну суму 1248,25 грн, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України.

При цьому, в обвинуваченні зазначено, що матеріали щодо ОСОБА_4 виділені в окреме кримінальне провадження № 1214180200000817 та обвинувальний акт розглянуто судом по суті. Так, з копії вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 25 березня 2015 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначено покарання без вирішення цивільного позову. Вказаний вирок щодо ОСОБА_4 набрав законної сили 24 квітня 2015 року.

З пред'явленого цивільного позову слідує, що ПАТ "Урктелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" заявлено до стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на їх користь 5740,33 грн.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій, попри розгляд обвинувачення виключно щодо ОСОБА_3 за викладених обставин, ухвалили до стягнення заподіяної шкоди на користь ПАТ "Укртелеком" як останнім, так і ОСОБА_4, що не узгоджується з наведеними нормами процесуального закону.

Таким чином, касаційні вимоги прокурора колегія суддів визнає обґрунтованими, у зв'язку з чим вирок суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають зміні шляхом виключення відповідачем ОСОБА_4, з якого ухвалено до стягнення заподіяної шкоди в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3

На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, котрий приймав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 28 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 7 вересня 2015 року щодо ОСОБА_3 зміни шляхом виключення з них рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Урктелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" заподіяної шкоди.

В решті вирок та ухвалу залишити без зміни.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.