Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Дембовського С.Г., Колесниченка В.М.,

при секретарі Асановій Є.С.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013180040000534 за касаційними скаргами захисників засудженого ОСОБА_1 - адвокатів Цабеки В.А. та Тимошенко А.А. на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 03 червня 2015 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Перчунове

Добровеличківського району Кіровоградської

області, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 187 ч. 4 КК України,

за участю прокурора Пантєлєєвій А.С., захисників

засудженого ОСОБА_1 адвоката Цабеки В.А.

та адвоката Тимошенко А.А. в режимі відеоконференції,

у касаційній скарзі захисник Цабека В.А. просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в діянні останнього складу кримінального правопорушення. Вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків судів обох інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження та недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону допущені, судом апеляційної інстанції, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зокрема, захисник звертає увагу на порушення апеляційним судом вимог ст. 373 ч. 3 КПК України, оскільки частина висновків апеляційного суду ґрунтуються на припущеннях.

У касаційній скарзі захисник Тимошенко А.А. просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення відповідно до ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України. Вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків судів обох інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження та недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом апеляційної інстанції, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зокрема зазначає, що апеляційний суд в порушення вимог ст. 404 КПК України належним чином не розглянув апеляційну скаргу, не дослідив повторно обставин, досліджених судом першої інстанції, та не взяв до уваги відомостей, що виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині. Вказує на інші істотні порушення вимог КПК України (4651-17) , допущені судами обох інстанцій, в тому числі і вимог ст. 373 ч. 3 КПК України, оскільки деякі з висновків судів ґрунтуються виключно на припущеннях.

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 187 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Строк відбування покарання вказано рахувати з 19.01.2014 року, зарахувавши у цей строк період його перебування під вартою. Вирішено питання речових доказів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на її користь 29 000, 47 гривень матеріальної шкоди та 50 000 гривень моральної шкоди. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 04 лютого 2013 року о 20 годині 30 хвилин, перебуваючи на зупинці громадського транспорту "Автотраса" по АДРЕСА_3, поблизу ресторану швидкого харчування "Мак Дональдз" з метою заволодіння чужим майном здійснив на ОСОБА_4 напад, поєднаний з погрозою застосування насильства та із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи в момент нападу, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, діставши з автомобіля НОМЕР_1, на якому прибув до м. Полтави з м. Харкова, одноствольну багатозарядну гладкоствольну мисливську рушницю "МР-153" 12 калібру, серійний номер "НОМЕР_2", що зареєстрована за ним та була заряджена трьома мисливськими патронами 12 калібру, замотав її у тканину з метою маскування. Після чого підійшов до передніх правих пасажирських дверей автомобіля НОМЕР_3, зареєстрований за ТОВ "Антарес-3000", за кермом якого перебувала ОСОБА_4, відчинив їх та, сівши на переднє пасажирське сидіння, зняв тканину і, приставивши ствол рушниці до грудей ОСОБА_4 та погрожуючи застосуванням зброї, висловив вимогу передати йому ключі від автомобіля, вартість якого становить 212 898,12 грн., та золоті прикраси, вдягнуті на ОСОБА_4, а саме ланцюжок вартістю 9 600 грн., браслет вартістю 12 000 грн., каблучку вартістю 1 600 грн., при цьому наніс потерпілій кілька ударів кулаком в область голови, чим завдав їй тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. У цей час на допомогу ОСОБА_4 прибіг ОСОБА_5, який перебував у ресторані швидкого харчування "Мак Дональдз", а ОСОБА_1 у свою чергу вистрибнув через задні ліві пасажирські двері вказаного автомобіля та втік у невідомому напрямку, залишивши у салоні автомобіля мисливську рушницю, якою погрожував ОСОБА_4 та три патрони 12 калібру.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 червня 2015 року вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині кваліфікації дій та призначення покарання змінено. Виключено із мотивувальної частини вироку кваліфікуючі ознаки ст. 187 ч. 4 КК України "розбій, поєднаний з насильством небезпечним для життя, а також з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу". Пом'якшено покарання ОСОБА_1 за ст. 187 ч. 4 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 02 жовтня 2014 року та зараховано у строк відбування покарання час його утримання під вартою з 14 червня 2013 року.

Цією ж ухвалою апеляційного суду вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_4 скасовано та направлено його на новий судовий розгляд у той же суд іншим складом суддів у порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 червня 2015 року виправлено допущену описку у вступній частині ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 03 червня 2015 року щодо ОСОБА_1 та вказано дату його народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Заслухавши доповідача, доводи захисників про підтримання касаційних скарг, доводи прокурора про заперечення проти касаційних скарг та законність і обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Зі змісту положень ст.ст. 418 ч. 2, 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

В порушення таких вимог процесуального закону суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду щодо ОСОБА_1, усіх доводів апеляційних скарг захисників Тимошенко А.А. та ОСОБА_6 належним чином не перевірив, та обґрунтування підстав, з яких частину з них залишив без задоволення, у своїй ухвалі не навів.

Так, зі змісту апеляційних скарг вбачається, що захисники як на підстави для скасування вироку суду щодо ОСОБА_1 вказували на недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду. Зокрема, вказували на те, що в суді не доведено наявність у ОСОБА_1 умислу на заволодіння автомобілем "Nissan", оскільки вказана обставина, не підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, та на те, що належного обґрунтування цієї обставини не зазначено і у вироку суду. При цьому, захисник ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі вказував на те, що ОСОБА_1 фактично не міг реалізувати намір заволодіти автомобілем, оскільки він приїхав до місця зустрічі на іншому автомобілі марки "Волга". Крім того, захисник ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі зазначав і про суперечливість встановлених судом обставин та висновку щодо використання зброї ОСОБА_1 Зокрема, захисник зазначав, що достовірно встановлено, що зброя знаходилася у розібраному стані та не могла бути використана ОСОБА_1 під час досліджуваних подій. Зазначав захисник і на те, що потерпіла ОСОБА_4 в заяві про злочин вказувала на вчинення щодо неї хуліганства, тобто злочину, передбаченого ст. 296 КК України, а не розбійного нападу.

Вказаних обставин апеляційним судом належним чином перевірено не було та відповідей на такі доводи апеляційної скарги захисника в ухвалі не зазначено.

Крім того, захисники у своїх апеляційних скаргах оскаржували і факт заволодіння ОСОБА_1 особистими речами потерпілої ОСОБА_4, однак апеляційний суд в обґрунтування безпідставності таких доводів сторони захисту, вказав в ухвалі про те, що ОСОБА_4 є матеріально забезпеченою особою, у зв'язку із чим не викликає сумнівів, що під час нападу на ній були одягнені зазначені в обвинуваченні золоті прикраси. Такий висновок апеляційного суду належним чином не вмотивований та не може вважатися таким, що підтверджує наявність вищевказаних обставин. Не обґрунтував належним чином апеляційний суд свій висновок і в частині перевірки показань свідка ОСОБА_7, вказавши у своїй ухвалі, що свідок цілком можливо міг повернути голову та побачити обвинуваченого, визнав такі його показання такими, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Таким чином, ухвала апеляційного суду в цій частині є недостатньо мотивованою та не може вважатися такою, що відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України.

Не перевірив належним чином апеляційний суд і доводи захисників про те, що залучення до матеріалів кримінального провадження CD-диску з відеозаписом за 04.02.2013 року у період часу з 20.30 год. до 21.30 год., який було визнано доказом та покладено в обґрунтування вироку суду щодо ОСОБА_1, проведено з порушенням визначеної законом процедури, а тому такий доказ не можна було вважати допустимим. При цьому апеляційний суд належним чином не врахував положень Глави 15 КПК України (4651-17) , яка визначає порядок тимчасового доступу до речей та документів, зробивши передчасний висновок про умотивованість вироку у цій частині.

Крім того, наявна в матеріалах провадження скарга захисника Цабеки В.А. щодо заяви ОСОБА_1 від 06 березня 2013 року та обставин, викладених у цій заяві, належним чином апеляційним судом перевірена не була, а висновок апеляційного суду про відсутність такої заяви є передчасним. З копії заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній вказував на незаконність дій слідчого Фоменка О.В. та працівників міліції під час його затримання, а саме: нанесення одного сильного удару в область черевної порожнини, внаслідок чого він наступного дня вимушений був звернутися за допомогою до лікаря, на підтвердження чого надав довідку з лікарні.( т. 4 а.с. 14-30)

Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України при розгляді апеляційних скарг і дійшов передчасного висновку про законність вироку суду першої інстанції.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення. Доводи касаційних скарг захисників в цій частині є обґрунтованими і в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційні скарги - задоволенню частково. Інші доводи апеляційних і касаційних скарг захисників щодо допущених порушень процесуального закону під час здійснення досудового розслідування та судового розгляду провадження судом першої інстанції, доводи щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, а також доводи апеляційної скарги прокурора, підлягають перевірці при новому розгляді в суді апеляційної інстанції.

Крім того, враховуючи, що ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 03 червня 2015 року скасовується, в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України підлягає скасуванню і ухвала цього апеляційного суду від 11 червня 2015 року.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України (4651-17) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги захисників засудженого ОСОБА_1 - адвокатів Цабеки В.А. та Тимошенко А.А. задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 03 червня 2015 року щодо ОСОБА_1, крім прийнятого рішення щодо порядку вирішення цивільного позову ОСОБА_4, та в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 11 червня 2015 року скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.