5-407км07 Про вчинення розбійного нападу організованою групою осіб спрямований на заволодіння майном у великих розмірах - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2., захисників ОСОБА_3., ОСОБА_4. і ОСОБА_5. на судові рішення щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

в с т а н о в и л а:

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 березня 2006 року засуджено:

IНФОРМАЦIЯ_1

громадянина України, раніше не судимого,

- за ч.2 ст.187 КК України (2341-14) на 7 (сім) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.4 ст. 187 ч.4 КК України (2341-14) на 9 (дев'ять) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст. 304 КК України (2341-14) на 1 (один) рік обмеження волі

- за ч.3 ст. 357 КК України (2341-14) на 1 (один) рік обмеження волі і на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно визначено 9 (дев'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

IНФОРМАЦIЯ_2

громадянин України, раніше не судимого,

- за ч.4 ст. 187 КК України (2341-14) на 8 (вісім) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6. та ОСОБА_7., судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 16 травня 2006 року зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

30 січня 2005 року приблизно о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1. та неповнолітній ОСОБА_6. за попередньою змовою групою осіб, з розподілом ролей, приготувавши наперед шапочки з прорізами для очей та кухонні ножі, за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, вчинили розбій, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я ОСОБА_7. - працівника залу ігрових автоматів товариства "Трек", що на вул. Проскурівській, 43 в м. Хмельницькому, заволодівши майном товариства на суму 1300 грн.

22 лютого 2005 року приблизно о 04 год. 15 хв. ОСОБА_1., ОСОБА_7., ОСОБА_2., неповнолітній ОСОБА_6. та особа, кримінальну справу щодо якого виділено в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, відповідно заздалегідь розробленому плану з розподілом ролей, приготувавши шапочки з прорізами для очей, рукавички, сумки та пістолет для стрільби гумовими кулями, за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, вчинили розбійний напад на комп'ютерний клуб "Реактир", що на вул. Проскурівській, 60/1 в м. Хмельницькому, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілих та з погрозою його застосування, заволоділи майном потерпілих: ОСОБА_8. на суму 41 253 грн. 90 коп., ОСОБА_9. - 970 грн., ОСОБА_10.- 180 грн., ОСОБА_11. - 1 400 грн., ОСОБА_12. - 900 грн., а ОСОБА_1. ще і незаконно заволодів паспортом ОСОБА_11.

Крім того, ОСОБА_1., будучи обізнаним про неповнолітній вік ОСОБА_6. втягнув його у злочинну діяльність.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2. просить змінити судові рішення щодо нього, посилаючись на однобічність та неповноту досудового і судового слідства, неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення кримінально-процесуального закону. Стверджує, що він до злочину за який його засуджено, не причетний, оскільки будучи водієм таксі не був обізнаний про злочинний намір засуджених у справі осіб. Під час досудового слідства обмовив себе внаслідок застосування до нього недозволених методів ведення слідства. Вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ст. 198 КК України (2341-14) .

З урахуванням наведених у скарзі доводів просить перекваліфікувати його дії зі ст. 187 ч.4 КК України (2341-14) на ст. 198 КК України (2341-14) та пом'якшити призначене покарання.

Засуджений ОСОБА_1. у касаційній скарзі просить скасувати вирок в частині його засудження за ст.ст. 187 ч.2, 304, 357 ч.3 КК України (2341-14) , а в частині засудження за ст. 187 ч.4 КК України (2341-14) пом'якшити призначене покарання. Стверджує, що у справі не досліджено всіх обставин, які мали істотне значення для прийняття правильного рішення, а вирок в частині засудження його за ст.ст. 187 ч.2, 304, 357 ч.3 КК України (2341-14) грунтується на суперечливих та неперевірених судом доказах. Вказує, на застосування недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого він себе обмовив.

Захисник засудженого ОСОБА_1. - ОСОБА_3. у касаційній скарзі та доповненнях до неї, посилається на істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, застосування недозволених методів ведення слідства та порушення права ОСОБА_1. на захист.

Наводячи у скарзі свій аналіз зібраних доказів, вважає, що органами досудового слідства та судом не здобуто достатніх доказів, які б підтверджували винність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 304, 357 ч.3 КК України (2341-14) , а висновки суду в цій частині грунтуються на суперечливих показаннях потерпілих та неперевірених судом доказах.

Зазначає, що апеляційний суд на зазначені порушення закону не звернув уваги, а також сам порушив право ОСОБА_1. на захист, оскільки розглянув справу без участі останнього, тоді як ОСОБА_1. подавав клопотання про розгляд справи в суді апеляційної інстанції з його участю.

Просить скасувати судові рішення в частині засудження ОСОБА_1. за ст.ст. 187 ч.2, 304, 357 ч.3 КК України (2341-14) та закрити справу за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, а в частині засудження за ст. 187 ч.4 КК України (2341-14) пом'якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) .

Захисник ОСОБА_4. у поданій касаційній скарзі в інтересах засудженого ОСОБА_1. наводить у скарзі свій аналіз зібраних у справі доказів, посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового і судового слідства та істотні порушення кримінально-процесуального закону. Просить судові рішення щодо ОСОБА_1. в частині засудження за ст.ст. 187 ч.2, 304 КК України (2341-14) скасувати, а справу провадженням закрити за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, а в частині засудження за ст.ст. 187 ч.4, 357 ч.3 КК України (2341-14) пом'якшити призначене йому покарання. Вказує на застосування до ОСОБА_1. недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого він себе обмовив.

Вважає, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував усі пом'якшуючі відповідальність ОСОБА_1. обставини.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5. в інтересах засудженого ОСОБА_2., посилається на неправильне застосування судом кримінального закону, істотні порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого. Зазначає, що за ст. 187 ч.4 КК України (2341-14) ОСОБА_2. засуджено необгрунтовано, оскільки він був водієм таксі і не був обізнаний про плани інших засуджених у справі осіб і за таких обставин його дії необхідно кваліфікувати за ст. 198 КК України (2341-14) . Вказує на застосування недозволених методів ведення слідства до ОСОБА_2. та порушення апеляційним судом його права на захист, оскільки справу в суді апеляційної інстанції було розглянуто без участі засудженого, який подавав відповідне клопотання. Просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_2., перекваліфікувати його дії за ст. 187 ч.4 КК України (2341-14) на ст. 198 КК України (2341-14) і призначити покарання в межах санкції даної статті.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою перегляду постановлених у ній судових рішень.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. і ОСОБА_2. у вчиненні зазначених злочинних дій підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, відповідає фактичним обставинам справи і є обгрунтованими.

Зокрема, винність ОСОБА_1. і ОСОБА_2. підтверджуються послідовними показаннями засудженого ОСОБА_7. про обставини вчинення ним разом з ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_6 та іншими розбійного нападу на комп'ютерний клуб "Реактор".

Ці показання ОСОБА_7 відповідають у деталях сукупності інших зібраних у справі доказів, а саме показанням: потерпілих ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., що прямо викривають засуджених у вчиненні злочинів, свідків ОСОБА_13., ОСОБА_14. і ОСОБА_15., даними протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, висновку судово-медичної експертизи та іншим .

Суд правильно послався у вироку і на показання засудженого ОСОБА_6., дані під час досудового слідства, який в деталях розповів про обставини розбійного нападу на комп'ютерний клуб "Реактор" вчинений ним разом з засудженими ОСОБА_1., ОСОБА_2., та іншими і розбійного нападу на зал ігрових автоматів "Трек", вчиненого ним разом з ОСОБА_1.

Проте, що події розбійних нападів на комп'ютерний клуб "Реактор" та зал ігрових автоматів "Трек" розвивались саме так, як стверджував засуджений Батялов Д. під час досудового слідства, свідчать і показання ОСОБА_1. у явці з повинною, про обставини вчинення засудженими зазначених у вироку злочинних дій ( т.1 а.с.160; т.2 а.с. 28 )

. Не заперечував вказаних обставин під час досудового слідства і сам засуджений ОСОБА_2., стверджуючи у присутності захисника про те, що він, за пропозицією ОСОБА_1., погодивс я використати свій транспортний засіб для перевезення учасників розбійного нападу та викраденого майна ( т.1 а.с. 132-134)

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливості дійти обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1. і ОСОБА_2. у вчиненні зазначених у вироку злочинів. Тому викладені у скаргах доводи про незаконність їх засудження, колегія суддів вважає безпідставними.

Виходячи з доказів, які були досліджені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1. за ст.ст. 187 ч.2, 187 ч.4, 304, 357 ч.3 КК України (2341-14) , а ОСОБА_2.- за ст. 187 ч.4 КК України (2341-14) .

Призначене ОСОБА_1. та ОСОБА_2. покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) , ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, даним про особи засуджених. Суд врахував і обставини, що пом'якшують покарання засуджених у тому числі і ті, на які вони посилаються у касаційних скаргах, а тому підстав для пом'якшення покарання колегія не вбачає.

Посилання в касаційних скаргах на те, що показання засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2. під час досудового слідства, які суд поклав в основу свої висновків по справі, не мають доказового значення, оскільки вони не відповідають дійсності, були одержані внаслідок застосування до них з боку органів досудового слідства недозволених методів, є неспроможними.

Це питання було предметом ретельних перевірок обох судових інстанцій. Викладені у вироку і ухвалі мотиви визнання їх надуманими, судова колегія розцінює аргументованими, такими, що грунтуються на зібраних по справі доказах.

По справі не встановлено даних, які б свідчили про одержання органами досудового слідства від Томащука і Васькова показань обманним або яким-небудь іншим протиправним способом.

Посилання у касаційних скаргах на те, що вказана кримінальна справа в апеляційному порядку розглянута без участі засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2., які виявили на це бажання, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи зазначені клопотання відсутні.

Отже, у справі не виявлено допущених органом досудового слідства і судом істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при дослідженні обставин справи й оцінці доказів, а також не встановлено обставин, які б свідчили про необ'єктивність проведеного досудового та судового слідства у справі, на що посилаються засуджені та їх захисники у скаргах, які тягнули б за собою скасування чи зміну вироку щодо засуджених осіб.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Всі наведені засудженими та їх захисниками в апеляціях доводи, належним чином перевірялись і не знайшли свого підтвердження.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) .

Отже, при перевірці справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для скасування чи зміни судових рішень щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у касаційному порядку і відповідно немає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб.