Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є. Б., суддів: Єлфімова О. В., Шибко Л. В., при секретарі судового засідання Буланові О. П., за участю прокурора Єщенко О. П., захисника ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_7, розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12013080020003381 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 серпня 2015 року щодо ОСОБА_7,

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2015 року

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком цього ж суду від 14.02.2013 р. за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 150 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05 серпня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, викладених у вироку, приблизно о 18 год. 45 хв. 02 грудня 2013 року біля АДРЕСА_1 відкрито, погрожуючи ножем, тобто з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_9, заволодів речами останньої вартістю 150 грн.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зазначає, що апеляційний суд належним чином не мотивував свою ухвалу, не перевірив алібі ОСОБА_7 і не звернув увагу, що вирок ґрунтується на недопустимих доказах.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 419 КПК України в своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

В ухвалі апеляційного суду повинні бути узагальнені і співставлені з наявними у провадженні доказами і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляційних скарг і на кожний з доводів дана вичерпна відповідь. ухвала, що не містить висновків з питань про доведеність або недоведеність обвинувачення, кваліфікацію злочину, про міру покарання, не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи не дотримався цих вимог закону.

Так, апеляційний суд, залишаючи без задоволення апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_8, усупереч вимогам ст. 419 КПК України належним чином не мотивував своєї ухвали, не навів ґрунтовного аналізу доводів поданих апеляцій, не співставив наявні у провадженні докази, не надав відповіді на посилання захисника щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження, зокрема, відсутності належних доказів винуватості ОСОБА_7, те, що частина доказів (висновок експертизи від 30 грудня 2013 року, протокол вилучення від 02 грудня 2013 року, протокол пред'явлення особи для впізнання) зібрана з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, в основу обвинувального вироку покладено суперечливі показання потерпілої та свідків, не перевірено алібі обвинуваченого, який згідно показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в час вчинення злочину знаходився в іншому місці, не навів мотивів з яких ці та інші доводи апеляції захисника визнані необгрунтованими, а щодо правильності висновків суду першої інстанції обмежився загальними фразами.

За таких обставин ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 серпня 2015 року щодо ОСОБА_7 не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки вона постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для її скасування.

При новому апеляційному розгляді слід виконати усі вимоги чинного законодавства, перевірити усі доводи, на які посилаються учасники процесу, і постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 серпня 2015 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.