Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів Літвінова Є.В., Тельнікової І.Г.,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 листопада 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22015270000000034,

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2015 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Молдова, уродженця м. Каушани РеспублікиМолдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,

засуджено за:

- ч. 3 ст. 305 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметами контрабанди та конфіскацією всього належному йому майна;

- ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметами контрабанди та конфіскацією всього належному йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметами контрабанди та конфіскацією всього належному йому майна.

Вирішені питання про речові докази у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 листопада 2015 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Як вбачається з копій судових рішень ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що на початку квітня 2015 року, знаходячись у м. Каушани Республіки Молдова, погодився перевезти наркотичні засоби з м. Бендери, Придністров'я до Московської області Російської Федерації.

На виконання досягнутої домовленості 29 квітня 2015 року ОСОБА_2 прибув до зони спрощеного митного контролю "зелений коридор" митного поста Кучурган Одеської митниці ДФС України на автомобілі "Мерседес 250 D", р. н. НОМЕР_1, що перебував у його користуванні. У паливному баку зазначеного автомобіля було обладнано сховище, в якому було приховано пакунки з наркотичними засобами. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 ввіз на територію України наркотичні засоби - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 994,8 г, та смолу канабісу, масою 49326, 2 г, що є особливо великим розміром.

Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_2 перевіз наркотичні засоби територією України. Близько 20 години ОСОБА_2 прибув на вищевказаному автомобілі до митного поста "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС України.

Прибувши у зону спрощеного митного контролю ОСОБА_2 діючи повторно та усвідомлюючи, що їх переміщення через митний кордон України заборонено, заявив про відсутність у нього наркотичних засобів. які були виявлені та вилучені у нього в ході проведення спільного прикордонно-митного огляду.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій засудженого, ставить питання про зміну постановлених судових рішень по справі у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених ОСОБА_2 кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок суворості. Просить призначити ОСОБА_2 покарання у виді не більше 5 років позбавлення волі. Вважає, що судом недостатньо враховано поведінку засудженого після затримання. Захисник звертає увагу, що його підзахисний повністю визнав свою вину, сприяв швидкому та об'єктивному розкриттю злочинів та розгляду справи судами, чим довів своє щире каяття. Зазначає, що ОСОБА_2 характеризується позитивно, як за місцем проживання, так і за час перебування в слідчому ізоляторі. На думку захисника, судами не враховано, що причиною скоєння злочинів ОСОБА_2 був збіг тяжких особистих обставин та наявність у нього ряду захворювань.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України за обставин викладених у вироку в касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується призначеного покарання, яке на думку захисника засудженого є несправедливим, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Щодо покарання, яке призначено ОСОБА_2, то воно, на думку колегії суддів, відповідає вказаним вимогам закону.

Доводи захисника про те, що судами не в повному обсязі враховано обставини, які пом'якшують покарання, судова колегія вважає безпідставними.

Як вбачається з копій судових рішень, суд, призначаючи покарання, з достатньою повнотою врахував підвищену суспільну небезпечність вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнав: повне визнання засудженим своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, стан його здоров'я, те, що він є вдівцем та утримує дочку студентку, проживає з батьком похилого віку. Крім того, враховано стан здоров'я ОСОБА_2, який згідно з медичними довідками страждає на цукровий діабет 2 типу, гіпертонічну хворобу 2 ступеня, дисциркулярну енцефалопатію 2 ступеня, ожиріння 3 ступеня, артрит колінних суглобів та інші.

Із урахуванням всіх обставин справи, із застосуванням ст. 69 КК України суд призначив ОСОБА_2 покарання більш м'яке, ніж передбачене санкціями ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових правопорушень, навівши у вироку переконливі підстави такого рішення, зазначивши, що за таких обставин буде досягнута мета покарання.

Апеляційний розгляд кримінального провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Всі доводи апеляції захисника, щодо суворості призначеного ОСОБА_2 покарання були належно перевірені апеляційною інстанцією та на них надано змістовні відповіді.

ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Інших доводів, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень щодо ОСОБА_2, у касаційній скарзі захисника не наведено.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2.

ухвала оскарженню не підлягає.