Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Пивовара В.Ф.,

суддів

Гошовської., Мороза М.А.,

за участю прокурора

Казнадзея В.В.

розглянула в судовому засіданні 17 травня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4. на вирок судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2007 року, яким

ОСОБА_4,

IНФОРМАЦIЯ_2 народження, уродженця м. Дніпропетровська, не судимого

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) на 4 роки по збавлення волі.

Цим вироком колегії суддів частково, в частині призначення покарання, скасовано вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 квітня 2006 року, яким ОСОБА_4 було засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і покладенням передбачених ст. 76 КК України (2341-14) обов'язків. Постановлено стягнути із засудженого на користь ОСОБА_5 1450 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, а позов потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди залишений без розгляду.

ОСОБА_4 засуджено за вчинення таких злочинів.

18 грудня 2004  року приблизно о 24 годині на зупинці громадського транспорту "Юний технік" по вул. Красіна у м. Кременчуці вирвав з рук сумочку для документів ОСОБА_5, тобто відкрито заволодів майном потерпілого загальною вартістю 3450 грн.

У різні дні листопада 2005 року діючи повторно завжди у вечірній час ОСОБА_4 у різних місцях м. Кременчуці з метою заволодіння майном потерпілих, наносив їм удар кулаком і користуючись тем, що потерпілі падали, відкрито заволодівав їх майном - мобільними телефонами. У такий спосіб засуджений заволодів мобільними телефономи: ОСОБА_6 вартістю 400 грн.,  ОСОБА_7 - 400 грн., ОСОБА_8 - 450 грн. та ОСОБА_9 - 845 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 не оспорюючи встановлені судом обставини справи та правильність кваліфікації його злочинних дій, просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати і звільнити його від відбування покарання у такий спосіб як вирішив місцевий суд. Посилається на те, що його мати постійно хворіє, а він не працює і не має змоги їй допомагати. Крім того посилається на те, що свою вину він визнав і щиро розкаявся у вчиненому.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_4 у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілих із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для їх життя та здоров'я, за встановлених судом обставин, що викладені у вироку, є обгрунтованим, стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є правильним.

Факт відкритого викрадення майна із застосуванням щодо них насильства, за обставин встановлених судом, підтвердили в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також під час досудового слідства потерпілі ОСОБА_8 і ОСОБА_6, показання яких оголошені в судовому засіданні.

Таким чином, суд на підставі досліджених доказів дійшов правильного висновку щодо доведеності винності ОСОБА_4 і обгрунтовано кваліфікував його злочинні дії за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) .

Порушень вимог КПК України (1001-05) , що ставлять під сумнів доведеність винності ОСОБА_4 у зазначеному вироком обсязі злочинних дій, не встановлено.

ПокаранняОСОБА_9. призначено у відповідності з вимогами закону, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про його особу, а також всіх обставин, які мають значення для справи, у тому числі і тих, що пом'якшують покарання, і на які вказується в касаційній скарзі.

Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_4. колегія суддів не знаходить.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів -

у х в а л и л а :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2007 року щодо нього - без зміни.