Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного

Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.  

суддів

Редьки А.I., Жука В.Г. 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 січня 2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 квітня 2006 року.

Вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 4 жовтня 2005 року

ОСОБА_1

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

на підставі ст.89 КК України (2341-14) такого,

що не має судимості,

засуджено за  ч.1 ст.115 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 20 червня 2005 року близько 13 години, перебуваючи в стані алкогольного спcяніння за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, під час сварки з ОСОБА_2, що виникла на грунті особистої неприязні і переросла у бійку, завдав кухонним ножем останньому удар в груди, і у такий спосіб позбавив потерпілого життя.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 6 квітня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено. Дії ОСОБА_1 перекваліфіковані з ч.1 ст.115 на ст.118 КК України (2341-14) та призначено

покарання 1 рік позбавлення волі. Виключено з вироку як доказ протокол відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 від 21 червня 2005 року.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування апеляційної ухвали та направлення справи на новий апеляційний розгляд, покликаючись на неправильне застосування апеляційним судом кримінального закону, що призвело до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.  Вказує на те, що у матеріалах справи достатньо доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні такого слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_2 при перевищенні меж необхідної оборони, суд апеляційної інстанції зробив на підставі зібраних у справі та детально досліджених доказів. А зокрема, вони підтверджуються показаннями засудженого ОСОБА_1 як в стадії досудового слідства, так і в суді, в тому числі й апеляційній інстанції, про те, що він завдав удар ножем у груди ОСОБА_2, захищаючись від протиправної поведінки потерпілого, який, увірвавшись до нього в помешкання і будучи особою на багато молодшою та сильнішою  від нього, спочатку вдарив його ногою в обличчя, а потім завдав три удари металевою лопаткою у голову; показаннями вказаних у вироку свідків, даними протоколу огляду місця події, висновками судово-медичної і судово-цитологічної експертиз.

Проаналізувавши ці та інші докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд апеляційної інстанції правильно перекваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 на ст.118 КК України (2341-14) . Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) . Суд апеляційної інстанції врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані про  особу винного та інші обставини. Отже, підстав для зміни судового рішення в цій частині також немає.

Таким чином, не знаходячи, передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 відмовити.