Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кармазіна Ю.М.,

суддів

Пекного С.Д.  і Косарєва В.I.

за участю прокурора    Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Кагарлицького районного суду  Київської області від 15 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від  1 червня 2005 року щодо  ОСОБА_2

Зазначеним вироком

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше не судимий,

за ст. 356 КК України виправданий .

Згідно скарги приватного обвинувачення, що була подана потерпілоюОСОБА_1, ОСОБА_2  обвинувачувався  в тому, що він самовільно розпорядився та використав спірне майно  - будівлю, що на 70% належить їй і знаходиться АДРЕСА_1. Зазначену будівлю ОСОБА_2 придбав 18.09.2001 року у ОСОБА_3  і ОСОБА_4 за відсутності правовстановлюючих документів, у той час, коли 14.09.01р. та 25.12.2001 р. на вказане майно працівниками міліції двічі було накладено заборону, а ухвалою Обухівського районного суду від 20.11.2001 р. ОСОБА_2 було заборонено проводити будь-які роботи на спірному  об'єкті. Проте ОСОБА_2. до придбання будівлі і після цього,  маючи відомості щодо того, що будівля є спірною і знааходиться під арештом, продовжував самовільно перебудовувати її і робити витрати, яких вона - потерпіла не потребувала. Своїми діями ОСОБА_2 заподіяв їй значну матеріальну та моральну шкоду, оскільки самовільно, на власний розсуд використав будівельні матеріали, що знаходилися у самій будівлі, розвалив  зведену за її кошти стіну площею 24 кв.м, позакладав вікна, повністю змінив на  свій розсуд архітектуру  вказаної споруди.

Займаючи посаду IНФОРМАЦIЯ_2, ОСОБА_2 виготовив свідоцтво на право власності на вказану споруду, приховав від виконкому  той факт, що  майно є спірним і на нього накладено арешт, умисно створив умови, якими перешкоджав своєчасному вирішенню  справи щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.  Своїми діями ОСОБА_2 заподіяв  їй матеріальну шкоду,  оскільки вона не могла розпоряджатися  майном - спорудою, що побудована на її особисті кошти, а також  моральну шкоду, оскільки вона змушена  безперервно добиватися захисту своїх прав у правоохоронних  та судових органах, а  також у Верховній Раді України, що потребує  залучення адвокатів, додаткових фізичних і моральних зусиль.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 1 червня 2005 року  вирок щодо Козирєа П.  залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпіла ставить питання про незаконність постановлених щодо ОСОБА_2  судових рішень,  посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту та однобічність судового слідства та істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить  скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд

Заслухавши  суддю-доповідача, думку прокурора, який  частково підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає  задоволенню.

Ухвала апеляційного суду - це рішення вищестоящого суду стосовно законності і обгрунтованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, а  повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною і  обгрунтованою.

В ухвалі повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними у справі і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляції і на кожний з доводів повинна міститися вичерпна відповідь та наведені докладні мотиви прийнятого рішення.

Ухвала, що не містить обгрунтованих висновків з питань про правильність чи неправильність рішення суду першої інстанції, не може визнаватись такою, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) .

Оскільки в апеляції потерпілої ОСОБА_1 порушувалося питання про неправильне застосування судом кримінального закону, а також щодо обгрунтування судом своїх висновків недопустимими доказами  та наводилися з цього приводу змістовні доводи, суд апеляційної інстанції повинен був викласти в ухвалі аналіз наявних у справі доказів і  навести мотиви щодо спростування чи прийняття тверджень апелянта.

Проте, колегія суддів апеляційного суду цих вимог не виконала, чим  порушила норму, передбачену ч.2 ст. 377 КПК України (1001-05) .

За таких обставин касаційний суд, погоджуючись з доводами касаційної скарги, вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не може бути визнана законною та обгрунтованою і підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) ,Ухвалила:

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів  судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від  1 червня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити в той же суд на новий апеляційний розгляд.