Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Тельнікової І.Г., Орлянської В.І.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 25 лютого 2016 року матеріали за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року, якою відмовлено у прийнятті до розгляду апеляції прокурора на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2015 року,

Вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 квітня 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2013 року цей вирок скасовано, а кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд в Єнакіївський міський суд Донецької області.

Прокурор звернувся з заявою про здійснення судового провадження в порядку ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 Зазначає, що у зв'язку зі складною суспільно-політичною ситуацією та військовою обстановкою в Донецькій області, захопленням Єнакіївського міського суду Донецької області, кримінальна справа стосовно ОСОБА_1, яка містить усі докази по справі, перебуває у приміщенні цього суду та доступу до неї немає, що унеможливлює розгляд справи. На підставі поданих документів просить суд здійснити провадження у кримінальній справі та прийняти рішення у відповідності до вимог Кримінально-процесуального кодексу України 1960 (1001-05) року.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2015 року заяву прокурора про здійснення судового провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням прокурор оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року, при попередньому розгляді, відмовлено у прийнятті до розгляду апеляції прокурора на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2015 року через те, що апеляція подана особою, яка не має на це права.

Прокурор звернувся з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що апеляційний суд, відмовляючи у прийнятті апеляції до розгляду, обмежив право на оскарження судових рішень, чим істотно порушив вимоги КПК України (4651-17) . Вважає, що ухвала апеляційного суду є незаконною, бо постановлена з порушенням вимог КПК України (4651-17) .

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає доводи скарги обґрунтованими, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи касаційної скарги прокурора про безпідставну відмову у прийнятті до розгляду апеляції є слушними виходячи з наступного.

Твердження апеляційного суду про відсутність у КПК України 1960 (1001-05) року права на оскарження судового рішення, ухваленого на підставі ст. 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014 року є помилковим з огляду на ст. 6 вказаного закону, яка визначає, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить вимогам цього закону.

Крім того, суддя апеляційного суду, відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, послався на ч. 1 ст. 359 КПК України 1960 року, зазначивши, що апеляція подана особою, яка не має на це права.

Така позиція суперечить вимогам ст. 384 КПК України 1960 року, оскільки п. 8 цієї статті передбачено право прокурора на подачу апеляції.

Також, за результатами попереднього розгляду справи, суддя виніс не постанову, як це передбачено ч. 3 ст. 357 КПК України 1960 року, а ухвалу про відмову у прийнятті апеляції до свого розгляду.

Враховуючи помилкове застосування ч. 1 ст. 359 КПК України 1960 року, посилання на п. 2 ч. 4 ст. 357 КПК України 1960 року є незаконним.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що допущені судом апеляційної інстанції порушення є істотними, позбавили прокурора права на справедливий судовий розгляд його заяви, а тому судове рішення підлягає скасуванню, а матеріали за заявою - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді слід взяти до уваги наведене та звернути увагу на точне виконання вимог Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014 року (1632-18) і прийняти законне й обґрунтоване рішення, яке буде відповідати вимогам закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. 396 КПК України 1960 року п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року, якою відмовлено у прийнятті до розгляду апеляції прокурора на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2015 року, скасувати, а справу за заявою прокурора про здійснення судового провадження в порядку ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 направити на новий апеляційний розгляд.