Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - суддіБех М.О., суддів - Зубара В.В., Романець Л.А., при секретарі судового засідання - Бражнику М.В., з участю прокурора - Ковальчука О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 5-95КМ16 за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сулятицької І.В. на вирок Апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2015 року щодо ОСОБА_1, -

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 15 грудня 2014 року -

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 26 листопада 2003 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років,

2) 02 квітня 2012 року Личаківським районним судом м. Львова за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці, звільненого 01 червня 2012 року,

визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено за вказаною нормою кримінального закону покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 2, п. "г" ст. 9 Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 1710 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 22500 гривень - відшкодування моральної шкоди.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, щодо якого судові рішення не оскаржуються.

Вироком вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за ст. 187 КК України, вчинив грабіж за наступних обставин.

05 грудня 2012 року, близько 17 години 50 хвилин, біля під'їзду будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, повторно відкрито викрав майно ОСОБА_3 загальною вартістю 6240 гривень, завдавши їй матеріальної шкоди на вказану суму.

Вироком Апеляційного суду Львівськоїобласті від 30 червня 2015 року вирок Франківського районного суду м. Львова від 15 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1, у частині призначення покарання, скасовано та призначено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок суду залишено без зміни.

В аналогічних за змістом касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сулятицька І.В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і суворість призначеного покарання, порушують питання про зміну вироку апеляційного суду, пом'якшення призначеного засудженому покарання до 4 років позбавлення волі та звільнення від його відбування на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію у 2014 році".

В обґрунтування наведеного засуджений і захисник зазначають, що апеляційний суд необґрунтовано задовольнив апеляційну скаргу потерпілої, вимоги якої про призначення ОСОБА_1 покарання у максимальних межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, на думку авторів скарг, суперечили положенням ст. 56, п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України. Як зазначають засуджений і захисник, суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст. 404 КПК України, вийшов за межі апеляційної скарги і встановив нові обставини, що характеризують особу ОСОБА_1, а саме, відсутність постійного місця проживання, схильність до вчинення злочинів і посередню характеристику за місцем проживання. Автори скарг вказують на необґрунтоване врахування судом як обставини, що обтяжує покарання, повторного вчинення засудженим особливо тяжкого злочину, оскільки попередня судимість ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України була врахована при кваліфікації його дій. На думку засудженого і захисника, суд безпідставно не застосував ст. 69-1 КК України, оскільки ОСОБА_1 повністю визнав вину, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував шкоду, а обставини, що обтяжують покарання, відсутні. Звертають увагу автори скарг і на невирішення апеляційним судом клопотання захисту про застосування щодо ОСОБА_1 Закону України "Про амністію у 2014 році" (1185-18) .

На касаційні скарги засудженого і захисника потерпіла ОСОБА_3 подала заперечення, в якому наводить доводи щодо законності й обґрунтованості вироку апеляційного суду, просить залишити його без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який висловив думку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг - зміни вироку суду апеляційної інстанції і звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ЗУ "Про амністію у 2014 році" (1185-18) , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а вирок апеляційного суду - скасуванню у порядку ч. 2 ст. 433 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України однією з вимог до судового рішення, в тому числі і суду апеляційної інстанції, є його законність, тобто, ухвалення його компетентним судом згідно з вимогами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

При ухваленні вироку судом апеляційної інстанції цих вимог кримінального процесуального закону не дотримано.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції, згідно з ч. 1 ст. 418 КПК України, приймає у формі ухвали.

Виходячи з наведеного, за результатами перегляду в апеляційному порядку вироку, яким засуджено (виправдано) кількох осіб, у разі прийняття рішення про погіршення становища одних засуджених (виправданих) та залишення без зміни, зміну або скасування вироку щодо інших з інших підстав, апеляційний суд має ухвалити свій вирок лише щодо тих засуджених (виправданих), становище яких погіршується, а щодо решти постановити ухвалу.

Наведених вимог закону суд апеляційної інстанції не дотримався.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок місцевого суду оскаржувався в апеляційному порядку потерпілою ОСОБА_3 щодо обох засуджених з підстав м'якості призначеного покарання та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, що призвело до необґрунтованого звільнення ОСОБА_1 і ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі акту амністії (т. 4, а. с. 101-107).

За результатами апеляційного розгляду суд дійшов висновків про необхідність призначення більш суворого покарання та відсутність підстав для застосування Закону України "Про амністію у 2014 році" (1185-18) лише щодо ОСОБА_1 та ухвалив відносно нього свій вирок.

Як вбачається з мотивувальної частини вказаного вироку, апеляційні вимоги потерпілої про посилення покарання та незастосування акту амністії щодо ОСОБА_4 апеляційний суд визнав необґрунтованими. Однак передбаченого ст. 419 КПК України процесуального рішення за результатами перегляду вироку місцевого суду відносно цього засудженого суд апеляційної інстанції не прийняв.

Таким чином, апеляційна скарга потерпілої у частині оскарження вироку суду щодо ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не розглянута, чим істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, вирок апеляційного суду не може вважатися законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно усунути порушення, вказані у даній ухвалі, з дотриманням встановленого законом порядку повно та всебічно перевірити викладені в апеляційній скарзі доводи та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Оскільки вирок апеляційного суду скасовується у касаційному порядку з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника підлягають перевірці під час нового апеляційного розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 було взято під варту на підставі вироку апеляційного суду, який судом касаційної інстанції скасовується, засудженого з-під варти необхідно звільнити.

Керуючись ст. ст. 433, 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сулятицької І.В. задовольнити частково.

У порядку ч. 2 ст. 433 КПК України та за доводами касаційних скарг вирок Апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Бех М.О., суддів - Зубара В.В., Романець Л.А., при секретарі судового засідання - Бражнику М.В., з участю прокурора - Ковальчука О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 5-95КМ16 за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сулятицької І.В. на вирок Апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2015 року щодо ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 376, 433, 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сулятицької І.В. задовольнити частково.

У порядку ч. 2 ст. 433 КПК України та за доводами касаційних скарг вирок Апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено учасникам судового провадження 26 лютого 2016 року, об 11-й годині.