5-30к07 Про замовлення на умисне вбивство - Текст документа

розглянула в судовому засіданні 11 січня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2006 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженця м. Керчі Автономної Республіки

Крим, раніше судимого:

- 22.10.1997р. за п.п. "а", "е", "і" ст.93, ч.2 ст.142

КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі,

звільненого 12.07.2002р. умовно-достроково на

2 роки 2 місяці 25 днів;

- 25.01 2006р. за ч.4 ст.187,ст.71 КК України (2341-14)

на 12 років позбавлення волі,

- за ст.ст. 28, 257 КК України (2341-14) на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 15 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) остаточно ОСОБА_1 призначено довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

У 2003 році ОСОБА_1 в період умовно-дострокового звільнення вступив до озброєної банди, організованої особами, справу щодо яких виділено в окреме провадження, з метою виконання замовлень на вбивства громадян на території України та країн СНД з корисливих мотивів.

Будучи виконавцем у складі банди, ОСОБА_1 разом з іншою особою отримав замовлення на умисне вбивство фінансового директора ТОВ "IНФОРМАЦIЯ_2" ОСОБА_5 у м. Вітебську Республіки Білорусь.

Діючи за заздалегідь розробленим планом у складі банди, маючи при собі вогнепальну зброю - пістолети, ОСОБА_1 та інша особа 19 грудня 2003 року, біля 18 години прибули на автостоянку "Зубр і К", розташовану на вул.Правди в м. Вітебську Республіки Білорусь, і перебували біля стоянки до того часу, доки ОСОБА_5 вийшов з території її і пішов до викликаного ним раніше автомобілю-таксі під керуванням ОСОБА_6

З метою умисного позбавлення життя, діючи узгоджено та за попередньою змовою з іншою особою, зробили з пістолетів, які були у них, постріли в ОСОБА_5, заподіявши йому 16 кульових поранень, від яких він помер на місці вбивства.

ОСОБА_1 після вчинення вбивства ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність у складі банди, з метою позбавлення життя водія таксі, який став очевидцем вбивства ОСОБА_5, бажаючи приховати вчинений ними раніше злочин, зробив не менше двох пострілів у ОСОБА_6, який знаходився в цей момент за кермом автомобіля, але свій умисел, направлений на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_6, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_6 на своєму автомобілі поїхав з місця злочину.

Після вчинення нападу та вбивства ОСОБА_1 та інша особа поїхали в м.Москву, де від іншої особи отримали винагороду у виді 10.000 доларів США.

У касаційних скаргах:

Засуджений ОСОБА_1 просить виправдати його за ст.ст. 28, 257; ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) за відсутністю в його діях складу цих злочинів і призначити йому покарання, не пов'язане з довічним позбавленням волі, мотивуючи тим, що учасником банди він не був і умислу на вбивство водія таксі не мав, а стріляв в автомобіль, що заднім ходом рухався на ОСОБА_7, який стріляв у ОСОБА_5 з метою припинення наїзду, але суд дав неправильну оцінку доказам і безпідставно визнав його винним у вчиненні цих злочинів. Зазначає також, що суд при призначенні покарання не врахував як обставину, що пом'якшує покарання його явку з повинною та наявність двох малолітніх дітей.

Захисник-адвокат ОСОБА_4, даючи свій аналіз доказам, які є у справі, посилається на неправильне застосування судом кримінального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Зазначає, що висновки суду про участь ОСОБА_1 у банді достовірними доказами не підтверджується, роль ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_5 є другорядною, умислу на вбивство водія таксі ОСОБА_1 не мав, а суд при призначенні ОСОБА_1 покарання безпідставно не врахував явку з повинною як обставину, що пом'якшує покарання, та інші обставини, які впливають на покарання, та призначив ОСОБА_1 надмірно суворе покарання. Просить виправдати ОСОБА_1 за ст.ст. 28, 257; ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) за відсутністю в його діях складу цих злочинів та призначити йому покарання, не пов'язане з довічним позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали касаційні скарги, міркування прокурора, яка вважала, що скарги необхідно задовольнити частково, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ст.ст. 28, 257 КК України (2341-14) на ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) , а в решті вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що скарги необхідно задовольнити частково.

Винність засудженого ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_5 за зазначених у вироку обставин та правильність кваліфікації його дій у цій частині обвинувачення у касаційних скаргах не оспорюється і підтверджується дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.

Твердження у скаргах про необгрунтованість засудження ОСОБА_1 за замах на умисне вбивство водія таксі ОСОБА_6 безпідставні і спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, засуджений ОСОБА_1, окрім іншого, показав, що в той час, коли ОСОБА_7 стріляв у ОСОБА_5, він зробив кілька пострілів із пістолета в автомобіль-таксі, яким керував ОСОБА_5, щоб він не наїхав на ОСОБА_7.

З показань потерпілого ОСОБА_6 убачається, що він, під'їхавши за викликом на своєму автомобілі ВАЗ-21053 до автостоянки "Зубр і К", побачив клієнта, який наближався до його автомобіля. В цей час до цього клієнта підбіг чоловік і став у нього стріляти. Він смикнув автомобіль з місця і в цей час почув, що позаду у машині посипалось скло. При огляді його автомобіля у підголівнику сидіння водія було виявлено кулю.

Згідно з протоколом огляду автомобіля ВАЗ-21053 у цьому автомобілі виявлено і вилучено дві кулі. На підголівнику сидіння водія у задній його частині виявлено пошкодження у виді дірки, з якої вилучено пістолетну кулю калібру 9 мм.

Про наявність у ОСОБА_1 умислу на вбивство ОСОБА_6 свідчить те, що він цілеспрямовано стріляв у потерпілого з пістолета, але кулю зупинено елементами сидіння водія, а потім ОСОБА_6 швидко залишив місце події.

Разом з тим засудження ОСОБА_1 за участі в банді не можна визнати обгрунтованим.

Засуджений ОСОБА_1 заперечував свою участь у банді, організованій іншими особами.

Обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину наведено у вироку неконкретно, загальними фразами, а посилання на докази, крім як на показання засудженого ОСОБА_1, на підтвердження цього обвинувачення у вироку відсутні. Iнші докази під час судового слідства не досліджувались і у матеріалах справи вони відсутні, а показання засудженого ОСОБА_1 про виконання ним доручень інших осіб на стеження за певними особами та на вбивство ОСОБА_5 не можуть бути достатніми доказами для засудження ОСОБА_1 за бандитизм.

Проте, обвинувачення ОСОБА_1 в участі у банді пов'язане з незаконним поводженням з вогнепальною зброєю і охоплювалось складом бандитизму. Винність ОСОБА_1 у незаконному зберіганні, носінні пістолета, який згідно з висновком експертизи є вогнепальною зброєю, підтверджується достовірними доказами і не заперечується у касаційних скаргах.

Тому дії ОСОБА_1 необхідно перекваліфікувати зі ст.ст. 28, 257 КК України (2341-14) на ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) і призначити йому за цим законом покарання відповідно до вимог кримінального закону.

Посилання у касаційних скаргах на безпідставність призначення ОСОБА_1 довічного позбавлення волі не можна визнати обгрунтованим.

Суд призначив ОСОБА_1 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України: (2341-14) з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчинених злочинів та даних про його особу.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше засуджувався за умисне вбивство за обтяжуючих обставин, знову вчинив таке ж вбивство і замах на вбивство, що свідчить про його особливу суспільну небезпечність.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ст.ст. 28, 257 КК України (2341-14) на ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) і призначити йому за цим законом 3 (три) роки позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_1 засудженим на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.263; п.п. 6, 11, 12, 13 ч.2 ст.115; ч.2 ст.15, п. 9 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) , та з урахуванням покарання за вироком від 25 січня 2006 року на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.