5-2к07 Про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої особи - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні 11 січня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 19 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

Зазначеним вироком змінено вирок Кіровоградського районного суду від 19 липня 2006 року в частині призначеного покарання

ОСОБА_1, не судимому,

ОСОБА_3, не судимому, -

- засуджених кожен за ст. 121 ч. 2 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі.

З них стягнуто солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4 810 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн.;

- на відшкодування моральної шкоди.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6, який щодо них не скасований і не змінений і касаційні скарги чи подання стосовно них не надійшли.

Вироком апеляційного суду ОСОБА_1 і ОСОБА_3 засуджені за ст. 121 ч. 2 КК України (2341-14) до семи років позбавлення волі кожен.

Засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_3 визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

26 листопада 2005 року ввечері ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 разом з неповнолітнім ОСОБА_7, справу щодо якого закрито та застосовано заходи виховного характеру, а також ОСОБА_8, якого засуджено іншим вироком за приховування злочину, та ОСОБА_4 розпивали спиртні напої у будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_1.

У процесі цього між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої перший наніс останньому удар рукою в обличчя, а потім відтягнув його на подвір'я, де продовжив умисно наносити удари руками і ногами у різні частини тіла, після чого повернувся до будинку.

Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_1 знову вийшов на подвір'я, де кілька разів наніс удари руками і ногами в різні частини тіла потерпілого. Після цього з будинку вийшов ОСОБА_3, який, перебуваючи в нетверезому стані, також наніс удар ногою в підборіддя потерпілого.

Своїми діями ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заподіяли ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер.

Крім того, ОСОБА_6 умисно нанесла дерев'яною шваброю потерпілому два удари по стегнах, заподіявши легкі тілесні ушкодження.

Наступного дня ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що в її помешканні вчинено тяжкий злочин, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з метою приховання, перетягли труп на сусідню ділянку, де його закопали.

29 листопада 2005 року ОСОБА_5 за приховування трупа ОСОБА_4 передала ОСОБА_8, ОСОБА_7 та іншій особі 950 грн., які останні розділили між собою.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, не оспорюючи фактичні обставини справи і правильність кваліфікації дій ОСОБА_1а, вважає, що апеляційним судом ОСОБА_1 призначено надмірно суворе покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і даним про особу засудженого.

Просить змінити вирок і пом'якшити покарання із застосуванням статті 69 КК України (2341-14) .

Засуджений ОСОБА_1 оспорює фактичні обставини справи і стверджує, що смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок насильства, застосованого ОСОБА_8.

Просить скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування.

Засуджений ОСОБА_3 у касаційній скарзі і доповненнях до неї також покликається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Він стверджує, що смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок падіння від удару, нанесеного ОСОБА_8.

ОСОБА_3 просить скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який вони засуджені, грунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності.

Доводи скарг, що смерть ОСОБА_4 не знаходиться у причинному зв'язку з насильством, застосованим ОСОБА_1, а є наслідком насильства, застосованим ОСОБА_8, - матеріалами справи спростовуються.

За показаннями самих засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 як на досудовому слідстві, так і в суді, вони першими нанесли побої ОСОБА_4, локалізовані в область голови.

Ця обставина підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, засудженої ОСОБА_6, даними протоколів очних ставок між ОСОБА_1 та ОСОБА_12, даними протоколів відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1 і ОСОБА_3.

За даними висновків судово-медичних експертиз смерть ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виявленими у нього тілесними ушкодженнями в області голови і настала від закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася крововиливом під тверду та м'які оболонки головного мозку.

Виявлені в області голови ОСОБА_4 тілесні ушкодження, як випливає з висновку судово-медичної експертизи, могли бути заподіяні при обставинах, вказаних ОСОБА_1 і ОСОБА_3.

У матеріалах справи немає жодних даних, які б вказували на те, що ОСОБА_8 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 в область голови.

За показаннями ОСОБА_6 і ОСОБА_12 він лише штовхнув ОСОБА_4 той вправ на плече.

Крім того, за показаннями ОСОБА_5, ОСОБА_6, самої потерпілої ОСОБА_4 та інших ОСОБА_8 і ОСОБА_4 були друзями і на час скоєння злочину стосунки між ними не змінилися.

Органами досудового слідства і судом перевірялася версія і про отримання ОСОБА_4. Тілесних ушкоджень при падінні з дамби і спростована даними висновку судово-медичної експертизи у сукупності з іншими доказами, які свідчать, що ОСОБА_4 у свідомості повертався до помешкання ОСОБА_5, де ще продовжував вживати спиртне, спілкувався з оточуючими, ніхто з присутніх не підтвердив, що він мав тілесні ушкодження в області голови.

Отже, за наведених обставин ОСОБА_1 і ОСОБА_3 засуджені обгрунтовано, а їх дії правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України (2341-14) .

Колегія суддів не знаходить підстав до пом'якшення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 покарання, оскільки воно відповідає вимогам статті 69 КК України (2341-14) і є мінімальним з передбаченого санкцією ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) .

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 19 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без змін.