Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоСолодкова А.А.суддів:Матієк Т.В., Широян Т.А.,за участю прокурора при секретарі Опанасюка О.В., Петрик В.В.,розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100140002785 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 4 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 березня 2014 року,

Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 4 грудня 2014 року засуджено

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 8 500 грн, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання внаслідок акту амністії.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 7 249 грн 18 коп на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної шкоди.

Судом вирішено питання відшкодування судових витрат та долю речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 березня 2015 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Як встановив суд, ОСОБА_6 25 листопада 2013 року, близько 11 год., керуючи автомобілем "Chrysler-300C", під час руху по вул. Декабристів у м. Василькові Київської області, навпроти буд. № 12, порушив вимог п.п. 1.5, 2.3.б, 8.7.3.е Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, під час проїзду регульованого пішохідного переходу, рухався на червоний сигнал для автомобілів та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, не оскаржуючи доведеності вини та кваліфікації своїх дій, просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення кримінального процесуального закону. Наголошує на неправильному вирішенні цивільного позову через безпідставне незалучення до участі у справі в якості цивільного відповідача страхової компанії, в якій застрахований транспортний засіб.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 286 КК України та призначене покарання у касаційному порядку не оскаржуються.

Що стосується доводів про неправильне вирішення судом цивільного позову потерпілого, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, за змістом ст. 128 КПК України потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов, який розглядається у кримінальному провадженні за правилами, встановленими цим кодексом та нормами ЦПК України (1618-15) .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.

Згідно пункту 16 роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" (v0004740-13) статтею 21 Закону України від 01 липня 2004 року "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди ЦК України (435-15) та змісту ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, тільки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як убачається із матеріалів кримінального провадження та судових рішень, при вирішенні цивільного позову, який виник із відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався.

На вказані порушення вимог закону суд апеляційної інстанції увагу не звернув, доводи апеляцій засудженого не спростував, не виправив помилки районного суду.

З урахуванням наведеного, судові рішення в частині вирішення цивільного позову підлягають скасуванню з призначенням в цій частині нового розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 4 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 березня 2014 року в частині вирішення цивільного позову скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.