У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів палати Верховного Суду України
з кримінальних справ у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Редьки А.I., Жука В.Г.
за участю прокурора
Яковенко Р.I.
адвоката
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 і його захисника-адвоката ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 17 липня 2006 року, яким
ОСОБА_2,
уродженця IНФОРМАЦIЯ_1, не судимого,
засуджено за пунктами 1, 4,9,13 ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) до довічного позбавлення волі.
Захисник засудженого ОСОБА_2-адвокат ОСОБА_1 надіслав до суду телеграму про перенесення розгляду справи, покликаючись на те, що 11 січня 2007 року він з'явитися до суду касаційної інстанції не має можливості.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, обговоривши доводи заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що розгляд справи слід перенести на два тижні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.358 КПК України (1001-05) , колегія суддівухвалила:
Розгляд справи щодо ОСОБА_2 перенести на 10 годину 25 січня 2007 року, плвідомивши про день і час розгляду справи учасників судового розгляду.
с у д д і:
Пивовар В.Ф. Селівон О.Ф. Шевченко Т.В.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винними в умисному вбивстві за обтяжуючих обставин.
Як визнав встановленим суд, ОСОБА_2 15 січня 2006 року, близько 3-ої години 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1, за обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, на грунті особистих неприязних стосунків, що раніше склалися між ним та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з приводу того, що останні, проживаючи з ним по-сусідству за вказаною адресою і зловживаючи спиртними напоями, вели себе не належним чином, порушуючи громадський порядок, і не реагували на його зауваження, маючи умисел на вбивство і діючи з особливою жорстокістю, вчинив побиття цих осіб, тобто батька і сина ОСОБА_5, ОСОБА_6, завдаючи їм удари руками, взутими ногами і ножем, а ОСОБА_6 також металевим електродом та сковородою, в різні частини тіла, і у такий спосіб позбавив їх життя. Смерть ОСОБА_5 настала на місці від масивної крововтрати, набряку головного мозку та легенів, обумовленого колото-різаним пораненням задньої поверхні грудної клітки з ушкодженням лівої легені, а ОСОБА_6- від комбінованої травми голови, тулуба і кінцівок, що ускладнилось травматичним шоком, масивною кровотечею, набряком головного мозку і легенів.
Продовжуючи свої злочинні дії, зразу ж після позбавлення життя потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, покинувши помешкання останніх, 15 січня 2006 року, близько 4-ої години, рухаючись разом з ОСОБА_7 по вулиці Мічуріна селища Садове, на перехресті з вул. Жовтневою, зустрів ОСОБА_8, котрий перебував у дружніх стосунках з потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_6 і був очевидцем приходу ОСОБА_2 в помешкання останніх у ніч на 15 січня 2006 року, а тому з метою приховання вчиненого ним вбивства потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 вирішив позбавити життя й ОСОБА_8. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до ОСОБА_8 і завдав останньому удар рукою в голову, внаслідок чого той упав на землю. Потому, продовжуючи свої злочинні дії направлені на позбавлення життя ОСОБА_8, ОСОБА_2, вчинив побиття потерпілого, завдаючи численні удари ногами в різні частини тіла, заподіявши тому вказані у вироку тілесні ушкодження, внаслідок чого від набряку головного мозку і легенів, обумовлених закритою черепно-мозковою травмою, настала смерть ОСОБА_8 на місці.
На вирок подані касаційні скарги.
Засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що суд без достатніх підстав визнав його винним в умисному вбивстві потерпілих батька й сина ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, мотивуючи тим, що він не причетний до позбавлення життя цих потерпілих, а досудове слідство і судовий розгляд у справі проведено неповно і однобічно, з обвинувальним ухилом та порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства. На його переконання, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на припущеннях і суперечливих показаннях свідків та інших сумнівних доказах, а також на його показаннях в стадії досудового слідства, якими він обмовив себе внаслідок погроз на його адресу та його рідних з боку ОСОБА_7, котрий, за змістом скарги, фактично вчинив вбивство вказаних потерпілих. Твердить також, що суд не дав належної оцінки його показанням та показанням деяких свідків, не з'ясував належним чином всіх обставин справи. Просить, за змістом скарги, вирок скасувати і справу провадженням закрити за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, за який він засуджений.
Захисник засудженого ОСОБА_2- адвокат ОСОБА_1, по суті, приводить такі ж доводи невинуватості ОСОБА_2 в умисному вбивстві вказаних потерпілих і порушує питання про скасування вироку із закриттям справи за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що при розслідуванні справи і при її судовому розгляді обставини того, що сталось, з достатньою повнотою встановлені не були. Вважають що до вбивства потерпілих причетний також ОСОБА_7, а тому просять суд касаційної інстанції прийняти відповідне рішення.
Заслухавши доповідача, адвоката на підтримання касаційних скарг, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні таких слід відмовити.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні вказаних вбивств є обгрунтованими.
Викладені у касаційних скаргах засудженого, захисника та потерпілих доводи про те, що досудове слідство і судовий розгляд у справі проведені необ'єктивно, неповно і з обвинувальним ухилом, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на недостатньо досліджених доказах, є безпідставними.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи. Викладені у вироку висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 в умисному вбивстві потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами. А зокрема, його винність підтверджується особистими показаннями в стадії досудового слідства, показаннями ряду вказаних у вироку свідків, матеріалами огляду місця події, даними протоколів інших слідчих дій.
Суд ретельно перевіряв в судовому засіданні доводи ОСОБА_2, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах про те, що він не причетний до позбавлення життя вказаних осіб. Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, направленими на уникнення відповідальності за скоєне, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.
Суд обгрунтовано, мотивуючи висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаних вбивств, послався на його показання в стадії досудового слідства, котрий, визнаючи свою винність у вбивстві батька і сина ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також ОСОБА_8 в ніч на 15 січня 2006 року, давав детальні пояснення з приводу цього та про знаряддя злочину.
Він, даючи зізнавальні показання про те, що саме він (ОСОБА_2) позбавив життя вказаних потерпілих, детально розповідав слідчим органам про обставини приходу в помешкання потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та з'ясування стосунків з ними з приводу неналежної поведінки з наступним побиттям їх, а також ОСОБА_8, якого зустрів на вулиці селища після виходу з оселі ОСОБА_5, ОСОБА_6. При цьому він вказував на деталі, які могли бути відомі тільки особі причетній до злочину. Так, саме з його слів слідчим органам стало відомо про причину його сварки з потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_6 і про те, що у нього з ними раніше склалися неприязні стосунки з приводу того, що вони, проживаючи з ним по-сусідству, внаслідок зловживання спиртними напоями, поводили себе не належним чином, порушували громадський порядок, якими знаряддями він завдавав потерпілим удари, а також хто, крім нього, знаходився у помешканні потерпілих.
Як видно з матеріалів справи, у ОСОБА_2 не було підстав для самообмови. Він в стадії досудового слідства неодноразово давав ті показання, якими суд обгрунтував свої висновки, в тому числі й в присутності захисника і під час відтворення обстановки і обставин події.
У справі відсутні також дані, які б свідчили про одержання цих показань обманним чи будь-яким іншим протиправним способом. В судовому засіданні перевірялися доводи ОСОБА_2, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах, про те, що в стадії досудового слідства він обмовив себе, побоюючись за своє життя та життя рідних, внаслідок погроз, які висловлював ОСОБА_7, і свого підтвердження не знайшли, а тому обгрунтовано визнані судом такими, що направлені винною особою на уникнення відповідальності за скоєне. При цьому колегія судів звертає увагу на те, що ОСОБА_2 почав давати показання про те, що саме він позбавив життя потерпілих, зразу ж після вчинених вбивств в ніч на 15 січня 2006 року, до спілкування з будь з ким. Отже, доводи, які наведені з цього приводу в касаційних скаргах засудженого та його захисника є безпідставними.
З урахуванням наведеного, суд, з'ясувавши причини зміни ОСОБА_2 показань в подальшому, і давши даній обставині у вироку відповідну оцінку, правильно обгрунтував свої висновки у вироку його показаннями, даними в стадії досудового слідства.
Крім того, ці показання ОСОБА_2 знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які суд дослідив в судовому засіданні. Вони підтверджуються послідовними показаннями як в стадії досудового слідства, так й в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, у якого, як свідчать матеріали справи, не було підстав для обмови ОСОБА_2, про те, що саме останній у його присутності вчинив побиття потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 в помешканні останніх, а потому на вулиці селища-потерпілого ОСОБА_8, завдаючи їм удари руками і ногами, а ОСОБА_5, ОСОБА_6 також іншими знаряддями злочину в різні частини тіла; послідовними показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що він був очевидцем як саме ОСОБА_2 вчинив побиття потерпілого ОСОБА_8, завдаючи йому удари ногами в різні частини тіла; даними протоколів огляду місця події і виявлення потерпілих та речових доказів; висновками численних експертиз, в тому числі й судово-медичних про характер і локалізацію заподіяних потерпілим тілесних ушкоджень та причини їх смерті, що співпадає з показаннями ОСОБА_2 та свідків, якими суд обгрунтував свої висновки; даними протоколів інших слідчих дій.
Викладені у касаційних скаргах засудженого та його захисника доводи про суперечливість показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, якими суд обгрунтував свої висновки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як свідчать матеріали справи, з основних обставин побиття потерпілих і що саме це зробив ОСОБА_2, а також розвиток подій, учасником яких був останній, у ніч на 15 січня 2006 року, свідки давали одинакові, послідовні і взаємодоповнюючі показання, викриваючи його в умисному вбивстві вказаних потерпілих.
Таким чином, виходячи з установлених судом обставин, слід визнати, що викладені у касаційних скаргах як засудженого і його захисника, так і потерпілих доводи про недоведеність винності ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не відповідають дійсним обставинам події та зібраним у справі доказам, детально досліджених у судовому засіданні і наведених у вироку.
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття правильного рішення у справі.
При перевірці справи у касаційному порядку істотних порушень вимог КПК (1001-05) , які могли б вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності ОСОБА_2, не встановлено. Висновки суду грунтуються на доказах, встановлених з дотриманням процесуального порядку їх збирання. А отже, доводи касаційної скарги захисника засудженого з приводу недопустимості доказів, в тому числі що стосується показань свідка ОСОБА_6, якими суд обгрунтував свої висновки, є безпідставними.
Що стосується викладених у касаційних скаргах потерпілих доводів про причетність до вбивства батька і сина ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 й інших осіб, то зацікавлені особи не позбавлені можливості, при необхідності, з приводу цього звернутися до прокурора.
Виходячи з доказів, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_2 за пунктами 1,4,9, 13 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) .
Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то воно відповідає вимогам ст.65 КК України (2341-14) . Суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, так і дані про особу винного, котрий вчинив вбивство трьох осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. А отже призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі є справедливим, підстав для зміни вироку у цій частині не має.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.395 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 і його захисника -адвоката ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити без задоволення, а на вирок Апеляційного суду Донецької області від 17 липня 2006 року щодо ОСОБА_2-без зміни.
с у д д і : Пивовар В.Ф. Селівон О.Ф. Вус С.М.