Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А.,

суддів Кульбаби В.М., Пойди М.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2015 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має,

визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначено покарання:

- за ч.1 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- за ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць, з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць, з конфіскацією майна.

Питання про долю речових доказів вирішено у порядку ст. 100 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2015 року, вирок Івано-Франківського міського суду від 21 липня 2015 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Судами ухвалено визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 307 КК України за таких обставин.

Як визнав встановленим суд, в грудні 2014 року, ОСОБА_1, незаконно придбав та зберігав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, який в подальшому збув наркозалежним особам у м. Івано-Франківську.

Так, 13 грудня 2014 року о 13 год 18 хв, ОСОБА_1, перебуваючи біля ТЦ "Маневр" по вул. Миру в м. Івано-Франківську незаконно збув ОСОБА_2 за 300 грн 0,0852 грама психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін у 2 фольгових згортках.

Крім цього, 17 грудня 2014 року о 15 год 46 хв, ОСОБА_1, перебуваючи біля дитячого майданчика по вул. Софіївка в м. Івано-Франківську незаконно, повторно, збув ОСОБА_2 за 300 грн 0,07 грама психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін у 3 фольгових згортках.

Також, 02 січня 2015 року о 16 год 54 хв, ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 32 по вул. Дружби в м. Івано-Франківську незаконно, повторно, збув ОСОБА_2 за 200 грн 0,0174 грама психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін у 2 фольгових згортках. Цього ж дня о 19 год 20 хв в ході обшуку ОСОБА_1 біля будинку № 24 по вул. Дружби в м. Івано-Франківську виявлено та вилучено 0,063 грама психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін у 2 фольгових згортках, який останній зберігав з метою збуту.

Крім цього, під час проведення огляду будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, де періодично перебував ОСОБА_1 виявлено та вилучено 0,1114 грама психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін у 9 фольгових згортках, який останній зберігав з метою збуту.

У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, просить ухвалу апеляційного суду щодо засудженого скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.

В обґрунтування наведеного прокурор вказує на неправильне застосування відносно ОСОБА_1 вимог ст. 69 КК України. Зазначає, що судом апеляційної інстанції при перевірці вироку суду І інстанції щодо обґрунтованості застосування вимог ст. 69 КК України не достатньо враховано усі дані, які характеризують особу ОСОБА_1, а також не в повній мірі з'ясовано фактичну тяжкість вчинених злочинів.

Крім того, зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки апеляційний суд не перевірив належним чином та не спростував доводи апеляційної скарги прокурора.

Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії вироку суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Так, відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень, а також інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно вимог ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Враховуючи те, що доведеність вини та кваліфікація дій засудженого за ч.1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України у касаційній скарзі не оспорюється, а тому суд касаційної інстанції судові рішення в цій частині не переглядає.

Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції за обвинуваченням ОСОБА_1 був проведений відповідно до вимог ст. 349 КПК України.

Як вбачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання, суд згідно із вимогами ст. 65 КК України в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця проживання, його молодий вік, те, що він виховувався у багатодітній сім'ї, пом'якшуючі покарання обставини, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обтяжуючих обставин.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд об'єктивно вказав на наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1 положення ст. 69 КК України, призначивши останньому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 307 КК України.

Доводи прокурора про невідповідність, на його думку, призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, є безпідставними і не знайшли свого підтвердження під час перевірки судових рішень.

Крім того, обставини, на які прокурор посилається у касаційній скарзі, були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх необґрунтованими, з наведенням в ухвалі докладних мотивів такого рішення. З цим висновком погоджується і колегія суддів.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Призначене ОСОБА_1 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам, передбаченим статтями 65, 69, 70 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Висновки суду про можливість призначення відносно ОСОБА_1 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом у відповідності з положеннями ст. 69 КК України є обґрунтованими.

Підстав для скасування судового рішення з мотивів викладених у касаційній скарзі прокурора колегія суддів не вбачає.

Виходячи з наведеного, з урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі і з наданих копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, у зв'язку із чим у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора слід відмовити на підставі п.2 ч.2 ст. 428 КПК України.

Керуючись ч.2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.