Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів: Мороза М. А., Слинька С. С.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2015 року,

Указаним вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2015 року, визнано винуватим та засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу: вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого від його відбування з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки,

- за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2013 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Вирішено питання про розподіл процесуальних витрат та долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він у невстановлений час, у невстановленому місці, при невстановлених обставинах незаконно придбав із метою збуту не менш ніж 7,8542 гр. речовини коричневого кольору, яка містила в собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений, - "опій ацительований", який незаконно зберігав із метою збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1.

21 квітня 2015 року близько 13:15 год. ОСОБА_1 перебуваючи в АДРЕСА_1, незаконно збув за 200 грн ОСОБА_2 (залегендована особа, яка діяла у рамках оперативної закупки), медичний шприц із особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, маса якого становила 0, 0444 г.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність судових рішень щодо нього і зазначає вимогу про їх скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначаючи про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам провадження, неповноту судового розгляду, засуджений по суті стверджує про недоведеність його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та про провокацію з боку працівників правоохоронних органів на вчинення незаконного збуту наркотичного засобу. Посилається на те, що відеозапис оперативної закупки від 21 квітня 2015 року не містить даних про збут ним за 200 гр наркотичного засобу ОСОБА_2 Посилається на формальний розгляд провадження судом апеляційної інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу, долучені копії судових рішень, колегія суддів вважає, що немає підстав для відкриття провадження з мотивів, наведених у касаційній скарзі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, про які по суті йдеться у касаційній скарзі, відповідно до ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

З огляду на це, суд касаційної інстанції при перевірці судових рішень виходить із фактичних обставин встановлених судом.

Із копії вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що суд при вирішенні питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, керуючись вимогами ст. 94 КПК України, дослідив всі обставини кримінального провадження, дав належну оцінку доказам, наявним у провадженні, виходячи із засад їх допустимості, достатності, достовірності та належності.

При цьому, як видно з копій судових рішень, твердження ОСОБА_1 про те, що відеозапис оперативної закупки від 21 квітня 2015 року не містить даних про збут ним за 200 грн наркотичного засобу ОСОБА_2 є безпідставними.

Зокрема, у вироку суд зазначив про те, що в судовому засіданні було переглянуто відеозапис оперативної закупки від 21 квітня 2015 року, в якій міститься хронологія проведення оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_1, а саме зафіксовано як останній бере гроші у залегендованої особи і передає їй шприц, а також твердження засудженого про те, що якість наркотичного засобу ним не змінювалась.

Окрім того, як видно із ухвали суду апеляційної інстанції, яка відповідає вимогам ст. 419 КПК України, судом також було перевірені та визнані безпідставними твердження сторони захисту про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та про провокацію його вчинення з боку працівників правоохоронних органів, оскільки це не відповідає фактичним обставинам провадження, встановлених судом, та спростовується доказами, наявними у матеріалах провадження.

У колегії суддів суду касаційної інстанції немає підстав не довіряти даним висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, а у скарзі засудженого немає обґрунтованих належним чином доводів на їх спростування.

Інших доводів щодо незаконності судових рішень, які могли б бути безумовними підставами для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга ОСОБА_1 не містить.

З огляду на вищевикладене, з мотивів, наведених у касаційній скарзі, наданих до неї судових рішень убачається, що підстави для її задоволення відсутні, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

Виходячи з викладеного, керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2015 року щодо нього.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.