Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів: Колесниченка В. М., Крижановського В. Я.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу та доповнення до неї засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2004 року, ухвалу Верховного Суду України від 08 липня 2004 року, ухвали судді Апеляційного суду Запорізької області від 06 листопада 2015 року та 04 грудня 2015 року,

Із матеріалів, доданих до скарги, убачається, що вироком Апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 08 липня 2004 року, засуджено ОСОБА_1 за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою судді Апеляційного суду Запорізької області від 06 листопада 2015 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного вироку щодо нього.

Ухвалою судді Апеляційного суду Запорізької області від 04 грудня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про виправлення описки в ухвалі суду апеляційної інстанції від 06 листопада 2015 року.

14 січня 2016 року ОСОБА_1 подав до суду касаційної інстанції касаційну скаргу, за змістом якої фактично зазначав про невідповідність висновків суду, викладених у вироку Апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2004 року, фактичним обставинам кримінального провадження, та посилався на незаконність ухвал судді апеляційної інстанції від 06 листопада та 04 грудня 2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року вказану вище касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано п'ятнадцятиденний строк на усунення недоліків.

Звертаючись повторно до суду касаційної інстанції, засуджений не усунув недоліки своєї касаційної скарги, поданої ним 14 січня 2016 року, про які йому було вказано у зазначеній вище ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Так, на порушення частин 1, 2 ст. 424 КПК України, у доповненні, поданому на виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції від 28 січня 2016 року, ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень, а саме вироку Апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2004 року, ухвали Верховного Суду України від 08 липня 2004 року та ухвали судді Апеляційного суду Запорізької області від 04 грудня 2015 року, які не підлягають оскарженню у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Одночасно, у доповненні до скарги, ОСОБА_1 хоча і зазначає про незаконність ухвали судді Апеляційного суду Запорізької області від 06 листопада 2015 року та зазначає вимогу про її скасування, проте не наводить жодних доводів на обґрунтування своєї позиції, що є порушенням положень п. 4 ч. 2 ст. 427, ст. 438 КПК України.

Тобто ОСОБА_1 не усунув в установлений строк недоліки касаційної скарги, яку було залишено без руху, а тому касаційна скарга підлягає поверненню відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України,

Повернути касаційну скаргу та доповнення до неї засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.