6313км06 Про невиконання обов'язків по догляду за дитиною - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням та доповненням до нього заступника прокурора Запорізької області на вирок Приморського районного суду Запорізької області від 2 березня 2006 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

громадянка України,

раніше несудима,

засуджена за ст. 166 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

В апеляційній інстанції справа не переглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що, будучи матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2 року народження, не виконуючи покладених на неї сімейним законодавством обов'язків по догляду за дитиною, ухилялася від виховання неповнолітньої доньки, не забезпечувала її безпеку за місцем проживання, належні побутові умови, що потягло згідно з висновком судово-психологічної експертизи тяжкі наслідки у вигляді відставання рівня психологічного розвитку дитини від реального віку на 2 роки.

У касаційному поданні заступник прокурора Запорізької області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обгрунтованості засудження, порушує питання про скасування постановленого по справі вироку в частині призначеного засудженій покарання, оскільки вважає, що воно призначено з порушенням вимог закону та є м'яким.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.

Вирок суду щодо визначення міри покарання ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до вимог статті 398 КПК України (1001-05) підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

За змістом статті 372 КПК України (1001-05) невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визначається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею кримінального кодексу (2341-14) , але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

Як видно із вироку, висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, суд зробив на підставі показань самої засудженої, потерпілої і інших доказах, яким дана оцінка, що не оспорюється у поданні.

Проте, обираючи засудженій ОСОБА_1 міру покарання, місцевий суд в достатній мірі не врахував, що вона не займається суспільно-корисною працею, зловживала спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, злочин вчинила стосовно власної дитини.

За таких обставин звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України (2341-14) є необгрунтованим та немотивованим і суперечить загальним принципам призначення покарання та вимогам Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (v0007700-03) "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Таким чином слід визнати, що покарання, визначене ОСОБА_1 є явно несправедливим, не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Отже, оскільки суд визначив покарання ОСОБА_1 всупереч вимогам закону, вирок щодо неї в цій частині підлягає скасуванню.

Якщо при новому розгляді суд дійде висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за аналогічних обставин, визначене їй покарання слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Вирок Приморського районного суду Запорізької області від 2 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати з підстав неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої у зв'язку з м'якістю призначеного покарання.