ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого судді-доповідача Животова Г.О.,
суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,
за участі прокурора Парусова А.М.,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
розглянув 23 лютого 2016 року у м. Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 за касаційними скаргами двох останніх засуджених, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої й апеляційної інстанцій, на вироки Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2015 року та Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року.
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2015 року засуджено
ОСОБА_6, 1961 р. н., уродженця й мешканця м. КривогоРогу, неодноразово суди-мого, останній раз - 18.10.2012 за ч. 3 ст. 309 КК України на 3 роки позбав-лення волі із звільненням від відбу-вання покарання з випробуванням протягом дворічного іспитового стро-ку, громадянина України,
- за ч. 3 ст. 307 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_7, 1980 р. н., уродженця та мешканця м. КривогоРогу, не судимого, громадянина України,
- за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_8, 1985 р. н., уродженця та мешканця м. КривогоРогу, не судимого, грома-дянина України,
- за ч. 3 ст. 307 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_9, 1982 р. н., уродженця та мешканця м. КривогоРогу, судимого 14.06.2011 за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуван-ням протягом однорічного іспитового строку, громадянина України,
- за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_10, 1980 р. н., уродженця й мешканця м. КривогоРогу, неодноразово суди-мого, останній раз - 29.11.2012 за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбав-лення волі, громадянина України,
- за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно за сукупністю вироків на 9 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно вироку засуджені вчинили у м. Кривому Розі злочини, пов'язані із незаконним з метою збуту придбанням, зберіганням, перевезенням особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого в особливо великому розмірі та його збутом, а також інші кримінальні правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_6 27.09.2012 та 06.11.2012 на зупинці громадського транспорту "Станція Роковата" на вул. 23-го Лютого та поблизу буд. 24 на вул. Кибальчича відповідно продав, кожний раз за 3000 грн, ОСОБА_11 32,95 та 33,3 г, у перерахунку на суху речовину, вказаного наркотичного засобу, а ще 32,202 г, у перерахунку на суху речовину, зберігав з метою збуту при собі до виявлення та вилучення працівниками міліції, яке відбулось 06.11.2012 поблизу автомийки біля буд. 52 на вул. 23-го Лютого.
ОСОБА_7 23.10.2012 та 06.11.2012 біля нічного клубу "Голівуд" на вул. Косіора, 37 та біля буд. 2 на вул. Кремлівській продав відповідно ОСОБА_12 й ОСОБА_13 15,851 та 16,184 г вказаного наркотичного засобу, у перерахунку на суху речовину, кожний раз за 1250 грн, а ще 179,387 г, у перерахунку на суху речовину, зберігав з метою збуту в автомобілі "ВАЗ 21013" до виявлення та вилучення працівниками міліції, яке відбулось 06.11.2012.
Він же незаконно придбав за невстановлених обставин, переносив та зберігав без передбаченого законом дозволу вогнепальну зброю - пістолет "ZORAKI-MOD.914-S" калібру 9 мм. Р.А.К., який було виявлено у вищевказаному автомобілі та вилучено 06.11.2012 працівниками міліції, а приблизно у вересні 2012 року підробив паспорти громадян України ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, змінивши їх фотокартки на свої, та до вилучення працівниками міліції 06.11.2012 цих офіційних документів зберігав їх за місцем свого проживання в кв. 44 на вулиці Костенко, 29 з метою подальшого використання для отримання кредитів у банківських установах.
ОСОБА_9 26.10.2012 та 06.11.2012 біля ПТУ № 39 на вулиці 23-го Лютого, 133 та в під'їзді буд. НОМЕР_1 на тій же вулиці продав відповідно ОСОБА_17 та ОСОБА_18 кожний раз за 100 грн по 0,666 г. вищезазначе-ного наркотичного засобу, у перерахунку на суху речовину, а ще 2,431 г, у перерахунку на суху речовину, зберігав без мети збуту при собі (1,665 г) та за місцем проживання в кв. АДРЕСА_1 (0,766 г) до виявлення та вилучення працівниками міліції, яке відбулось 06.11.2012.
ОСОБА_8 06.11.2012 на вул. Темирязєва біля гаражного кооперативу "Ленський" продав ОСОБА_19 за 500 грн 3,463 г вказаного наркотичного засобу, в перерахунку на суху речовину, а ще 43,024 г, у перерахунку на суху речовину, зберігав з метою збуту при собі (26,374 г) та за місцем проживання в кв. АДРЕСА_2 (16,650 г) до виявлення та вилучення працівниками міліції, яке відбулось 06.11.2012 та 08.11.2012 відповідно.
ОСОБА_10 06.11.2012 поблизу вулиці Ленської продав ОСОБА_20 за 100 грн 0,666 г вказаного наркотичного засобу, в перерахунку на суху речовину, а ще 20,813 г, у перерахунку на суху речовину, зберігав з метою збуту при собі до виявлення та вилучення працівниками міліції, яке відбулось того ж дня біля буд. 3 на вул. Леоніда Бородича.
Апеляційний суд Дніпропетровської області 25.08.2015 скасував цей вирок щодо ОСОБА_9 із закриттям кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України через смерть обвинуваченого, і щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання, та постановив свій вирок, яким призначив останньому за ч. 3 ст. 307 КК України 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків - 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Крім того суд апеляційної інстанції змінив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_10 в частині кваліфікації його дій та постановив вважати останнього винуватим у повторному незаконному з метою збуту придбанні, зберіганні, перевезенні та у збуті особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах, тобто - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В решті вирок місцевого суду залишений без зміни.
У касаційних скаргах:
- прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особам засуджених внаслідок м'якості, просить скасувати вироки місцевого та апеляційного судів у повному обсязі й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції; вважає незаконним та необґрунтованим виключення з обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 307 КК України такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину організованою групою;
- захисник ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, порушення вимог кримінального процесуального закону при проведенні оперативної закупки та обшуку, просять скасувати вироки місцевого та апеляційного судів й призначити новий розгляд у суді першої інстанції;
- захисник ОСОБА_3 та засуджений ОСОБА_10, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи й порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати вироки місцевого та апеляційного судів й закрити кримінальне провадження щодо останнього через недоведеність його винуватості;
- захисник ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, порушення вимог кримінального процесуального закону при проведенні оперативної закупки та обшуку, просить скасувати вироки місцевого та апеляційного судів щодо ОСОБА_7 й призначити новий розгляд у суді першої інстанції;
- захисник ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону й неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вироки місцевого та апеляційного судів щодо ОСОБА_8 й закрити кримінальне провадження стосовно останнього за відсутністю події злочину.
Цей же захисник в запереченнях на касаційну скаргу прокурора просить залишити її без задоволення, як необґрунтовану.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженогоОСОБА_6,захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтримали свої скарги, та думку прокурора, який підтримав скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів визнає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки суду першої й апеляційної інстанцій та перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що посилаються захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7 у касаційних скаргах, самі по собі могли бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду, згідно до вимог ст. ст. 409, 410 КПК України, судом апеляційної інстанції.
Їх же твердження про невинуватість ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, є безпідставними, оскільки протилежні висновки судів в цій частині ґрунтуються на об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до положень ст. 94 КПК України.
Такі висновки відповідають показанням свідків ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_18 про обставини підготовки та здійснення оперативних закупок у ОСОБА_9 наркотичного засобу; даним матеріалів оперативної закупівлі; висновкам експерта про те, що придбана ОСОБА_17 і ОСОБА_18 у ОСОБА_9 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим у відповідній кількості; показанням свідка ОСОБА_19 про обставини підготовки та здійснення оперативних закупок у ОСОБА_8; даним матеріалів проведеної оперативної закупівлі; висновку експерта про те, що придбана ОСОБА_19 у ОСОБА_8 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим у відповідній кількості; показанням свідків ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24 про обставини підготовки та здійснення оперативних закупок у ОСОБА_7; даним матеріалів проведеної оперативної закупівлі; висновку експерта про те, що придбана ОСОБА_13 у ОСОБА_7 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим у відповідній кількості; показанням свідка ОСОБА_11, ОСОБА_25, ОСОБА_33 про обставини підготовки та здійснення оперативних закупок у ОСОБА_6; даними матеріалів проведеної оперативної закупівлі; висновку експерта про те, що придбана ОСОБА_11 у ОСОБА_6 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим у відповідній кількості; показанням свідків ОСОБА_20, ОСОБА_26, ОСОБА_27 про обставини підготовки та здійснення оперативних закупок у ОСОБА_10; даним матеріалів проведеної оперативної закупівлі; висновку експерта про те, що придбана ОСОБА_20 у ОСОБА_10 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим у відповідній кількості; данаим протоколів огляду та помітки грошей тощо.
Визнавши ці докази достовірними та оцінивши їх у сукупності з іншими фактичними даними, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_28 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
При цьому суд ретельно розглянув усі докази зібрані у справі, перевірив обставини проведення оперативних закупок й обшуку, допитав очевидців та учасників цих слідчих дій, вивчив протоколи з даними про підготовку, проведення та результати оперативних закупок тощо й дійшов обґрунтованого висновку про те, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при їх проведенні не було допущено.
Отже, посилання захисників ОСОБА_2, ОСОБА_29, ОСОБА_3 та засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 на порушення вимог законодавства про оперативно-розшукову діяльність при проведенні оперативних закупок та обшуків є безпідставними.
Твердження засудженого ОСОБА_6 про порушення його права на захист не обґрунтовано, оскільки 03.12.2012 йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, і відповідно до постанови слідчого від 15.12.2012 призначено захисника ОСОБА_30, який здійснював свої професійні обов'язки на стадії досудового слідства, зокрема - під час допиту підзахисного в якості обвинуваченого.
Безпідставними є й доводи захисника ОСОБА_5 про застосування працівниками правоохоронних органів під час досудового розслідування недозволених методів фізичного та психологічного впливу щодо ОСОБА_8, оскільки такі заяви належним чином перевірялись та не знайшли свого підтвердження, внаслідок чого відповідне кримінальне провадження було закрито через відсутність події кримінального правопорушення, і це рішення ніким набрало законної сили.
До того ж, показання на досудовому слідстві в яких обвинувачені визнавали свою вину, не покладені судом в основу обвинувального вироку.
Підсудність даного кримінального провадження, усупереч доводам засудженого ОСОБА_6, визначена у відповідності до положень ст. ст. 32, 34 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 28 КК України та пп. 4, 9, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23.12.2005 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями" (v0013700-05)
злочин визнається скоєним організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Оскільки з визнаних судом доведеними за кожним з епізодів збуту наркотичних засобів обставин не вбачається роль інших співвиконавців, крім безпосередніх продавців, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недостатність доказів для визнання факту вчинення цих злочинів організованою групою та обґрунтовано, усупереч доводам прокурора в касаційній скарзі, виключив з обвинувачення засуджених за ч. 3 ст. 307 КК України відповідну кваліфікуючу ознаку.
Оспорюючи таке рішення суду прокурор посилається в касаційній скарзі на показання обвинувачених на досудовому слідстві про визнання ними своєї вини, тоді як згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати свої рішення показаннями, наданими слідчому, прокуророві, або посилатись на них. При цьому в касаційній скарзі прокурора відсутні посилання на чинні положення законів, які б давали підстави не застосовувати вищезазначені вимоги стосовно оцінки показань обвинувачених.
Незаконними та такими, що суперечать вимогам ст. 438 КПК України, є й вимоги прокурора до суду касаційної інстанції самому встановити фактичні обставини справи в цій частині.
Задовольнивши скаргу прокурора, апеляційний суд погіршив становище одного із засуджених, внаслідок чого правильно, у відповідності до вимог ст. ст. 418, 420 КПК України, постановив свій вирок. Стверджуючи в касаційній скарзі про помилковість такого рішення, прокурор не зазначає яке (які) конкретне (конкретні) рішення повинен був ухвалити суд апеляційної інстанції і якою (якими) нормою (нормами) закону це передбачено.
Призначене ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 покарання відповідає загальним засадам, передбаченим ст. 65 КК України, і є, усупереч твердженню прокурора, справедливим.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, при розгляді даної справи не було допущено.
Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Вироки Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2015 року та Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 й ОСОБА_10, а вказаний вирок суду апеляційної інстанції - ще й щодо ОСОБА_9 залишити без зміни, касаційні скарги засудженихОСОБА_6 й ОСОБА_10, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, - без задоволення.
ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
|
Г. Животов
Є. Пузиревський
А. Крещенко
|