Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Крещенка А. М., Пузиревського Є. Б.,

при секретарі

судового засідання Бражникові М. В.,

за участю прокурора Прихожанова В. О.,

захисника ОСОБА_2,

представника

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувшив судовому засіданні кримінальне провадження, внесене

до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013110020010621

від 11 вересня2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, жителя того ж міста (АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року,

За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2015 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК

ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК. Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16 110 грн, моральної - 15 000 грн, а всього 31 110 грн.

Вирішено питання про стягнення судових витрат і про долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 11 вересня 2013 року приблизно о 03.30 год., керуючи автомобілем марки ВАЗ-21093 (державний номерний знак НОМЕР_1) і рухаючись біля будинку № 53 на вул. Харківське шосе у м. Києві, порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху, проявив неуважність і допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_5

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди змінено: постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди 70 000 грн. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити ухвалу апеляційного суду в частині стягнення моральної шкоди і зменшити розмір відшкодування такої шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5 до 15 000 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений зазначає, що висновок апеляційного суду про стягнення із засудженого на користь потерпілого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 70 000 грн є безпідставним та невмотивованим.

У запереченні на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 представник потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_3, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2, яка підтримала касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4, пояснення прокурора та представника потерпілого ОСОБА_3, котрі вважали, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені у скарзі та запереченнях на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а тому висновку суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК колегія суддів не перевіряє, оскільки такий у касаційній скарзі не оскаржується.

Доводи, наведені в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_4, про те, що апеляційний суд безпідставно збільшив розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 23 ЦК суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також ураховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також інші обставини, які мають істотне значення.

Апеляційний суд при розгляді кримінального провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_5, навівши відповідні мотиви, обґрунтовано змінив вирок місцевого суду в частині розв'язання цивільного позову і правомірно збільшив розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5 до 70 000 грн. При цьому суд урахував: характер кримінального правопорушення; фактичні обставини вчинення ДТП; наслідки, що настали в її результаті у виді набуття потерпілим другої групи інвалідності; характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий; стан його здоров'я; діяння, яким було спричинено шкоду, зміни в його повсякденному житті через ДТП.

Рішення апеляційного суду узгоджується з принципом розумності, виваженості та справедливості, розмір відшкодування моральної шкоди судом визначено з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань потерпілого, встановлених судом при дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування судового рішення, не встановлено.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

ухвала касаційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.