Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Фурика Ю.П., Григор'євої І.В.,

при секретарі

судового засідання Асановій Є.С.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянувши в судовому засіданні у межах кримінального провадження № 12013150040002123 касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 03 липня 2015 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

За вироком Личаківського районного суду м. Львова від 16 березня 2015 року, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, такого, що не має судимості, визнано невинуватими і виправдано за відсутності в діянні складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 обвинувачено у тому, що він з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, кримінальні справи щодо яких розглядаються Залізничним районним судом м. Львова, умисно викрав і знищив особливо важливі документи, що перебували в матеріалах справ № 462/4380/13к (за обвинуваченням за ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 358 КК), № 1309/9648/12 (за обвинуваченням за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190, частинами 3, 4 ст. 358 КК). Так, 01 липня 2013 року близько 10.00 год. у приміщенні вищевказаного суду ОСОБА_2 під час ознайомлення з томом № 1 справи № 462/4380/1Зк, викрав: свої пояснення (а. с. 36); другий аркуш протоколу свого допиту (а. с. 44); протокол свого допиту як підозрюваного (а. с. 51, 52); постанову про обрання йому запобіжного заходу(а. с. 53); другий аркуш постанови про притягнення його як обвинуваченого (а. с. 60); протокол про його привід(а. с. 61); протокол його допиту як обвинуваченого(а. с. 62); протокол виїмки анкети-заяви на видачу кредиту на ім'я ОСОБА_2 (а. с. 87); протокол його ознайомлення з матеріалами справи (а. с. 112, 113). 16 липня 2013 року близько 10.00 год. у приміщенні того ж суду ОСОБА_2 умисно викрав з тієї ж справи та знищив такі особливо важливі документи: протокол свого допиту (а. с. 116, 117); протокол свого ознайомлення з матеріалами за ч. 1 ст. 121 КК (а. с. 153, 154). 25 липня 2013 року близько 10.00 год. у тому ж суді ОСОБА_2 повторно умисно викрав і знищив такі особливо важливі документи з матеріалів справи № 1309/9648/12: видаткові касові ордери про отримання ним коштів у КС "Християнська злагода" (т. 179, а. с. 2-8); заяву-анкету (а. с. 13); кредитний договір із ним (а. с. 26-30); додатки до кредитного договору (а. с. 105); додаток до кредитного договору від 19 травня 2008 року між КС "Християнська злагода" та ОСОБА_4 (а. с. 189); видатковий касовий ордер (т. 189, а. с. 190). 31 липня 2013 року близько 11.40 год. ОСОБА_2 у приміщенні Апеляційного суду Львівської області повторно умисно викрав і знищив такі особливо важливі документи: свою заяву як поручителя (т. 180, а. с. 130-131); заяву про отримання кредиту від 13 травня 2008 року(а. с. 252-253); додаток до анкети від 13 травня 2008 року(а. с. 254); протокол свого допиту як свідка(а. с. 88-90, 222).

ОСОБА_3 обвинувачено у тому, що він 31 липня 2013 року близько 11.40 год. у приміщенні Апеляційного суду Львівської області при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи №1309/9648/12 в особистих інтересах та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190, частинами 3, 4 ст. 358 КК, умисно викрав і знищив такі особливо важливі документи з томів № 162, 164, 206: видаткові касові ордери від 23 лютого 2007 року № 746, від 26 лютого 2007 року № 785, від 27 лютого 2007 року № 818, від 28 лютого 2007 року № 833 (т. 162, а. с. 237-238); довідку про заробітну плату ОСОБА_5 (т. 164, а. с. 32,).

Виправдовуючи ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор у судовому засіданні не довів їх винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК. Суд зазначив, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях, а частина доказів, наданих стороною обвинувачення, є недопустимими.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК не дав належної вмотивованої оцінки усім апеляційним доводам прокурора про незаконність виправдувального вироку.

У запереченнях захисник та виправданий ОСОБА_3 просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав касаційної скарги і просив залишити ухвалу апеляційного суду без зміни, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, крім іншого, зазначаються мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. А при залишенні апеляційної скарги без задоволення у цій ухвалі мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необгрунтованою.

З кримінального провадження убачається, що апеляційний суд дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Не погоджуючись із виправдувальним вироком місцевого суду, прокурор подав апеляційну скрагу, в якій виклав доводи про те, що вирок не є належно мотивованим та обґрунтованим, висновки у ньому не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать доказам (показанням свідків), визнання деяких доказів недопустимими зроблено без посилання на закон. Крім того, у скарзі стверджувалося про порушення головуючим у справі таємниці нарадчої кімнати.

Зі змісту ухвали апеляційного суду убачається, що у ній містяться докладні мотиви відхилення вищевказаних доводів, викладених прокурором в апеляційній скарзі.

Зокрема, проаналізовано показання виправданих осіб, понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Що стосується доводів про те, що місцевий суд неправомірно відхилив посилання сторони обвинувачення як на доказ винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на акти працівників Залізничного районного суду м. Львова, протоколи огляду кримінальних справ та на заяви обвинувачених про ознайомлення їх з матеріалами, то апеляційний суд у своїй ухвалі обґрунтовано зазначив, що перелічені докази лише підтверджують факт відсутності документів у справах та ознайомлення зі справами обвинувачених, а не те, що саме вони викрали і знищили відсутні документи, доказів чого не було встановлено.

Належно перевірив апеляційний суд і довід про порушення головуючим таємниці нарадчої кімнати, на спростування чого навів переконливі мотиви, з якими погоджується колегія суддів.

У підсумку цей суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що з боку місцевого суду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження, які би вплинули на правильність висновків цього суду, а тому немає підстав для скасування виправдувального вироку.

Таким чином, касаційну скаргу не може бути задоволено.

Керуючись статтями 433, 436 КПК, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 03 липня 2015 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.