Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Заголдного В.В.

суддів

Пивовара В.Ф., Селівона О.Ф.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.

Дніпропет-ровська від 14 жовтня 2005 року

ОСОБА_1, раніше не судимого, -

засуджено:

-  за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;

-  за ч. 1 ст. 187 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 січня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 6 травня 2005 року, приблизно об 11 годині, на території IНФОРМАЦIЯ_1 по АДРЕСА_1, вчинив напад на ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя потерпілої, під час якого заволодів її золотим ланцюжком та кулоном на суму 4000 грн.

Крім того, 7 червня 2005 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_1 поблизу будинку АДРЕСА_2, повторно намагався відкрито викрасти золотий ланцюжок ОСОБА_3 вартістю 2000 грн., проте злочин не закінчив з незалежних від його волі причин, оскільки був затриманий працівниками міліції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповне врахування судом усіх обставин, які пом'якшують покарання, просить, як убачається зі змісту скарги, судові рішення щодо нього змінити, пом'якшивши призначене покарання та застосувавши ст. 75 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація його дій не оспорюються в касаційній скарзі та підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186; ч. 1 ст. 187 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Мінімальне покарання ОСОБА_1, передбачене санкціями зазначених статей призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України (2341-14) , з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, які пом'якшують покарання, у тому числі й тих, на які посилається засуджений у скарзі. Підстав для пом'якшення покарання із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.