Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Жука В.Г.,

суддів

Коновалова В.М. і Скотаря А.М.

розглянула в судовому засіданні 21 грудня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського міського суду Луганської області від 26 вересня 2005 року, яким

ОСОБА_1,раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 2  ст. 27 і ч. 4 ст. 190 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч. 2 ст. 358 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_1 остаточно призначено 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна

Цим же вироком засуджено також ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12., вирок щодо яких в касаційному порядку не оскаржено.

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи IНФОРМАЦIЯ_1 з метою надання допомоги громадянам, котрі зверталися до нього з проханням видати довідки на призначення пенсії, протягом 2001 - 2004 років за попередньою змовою з групою осіб видавав довідки, небхідні для призначення пільгової пенсії із завідомо неправдивими відомостями про підземний стаж роботи на зазначеній шахті та вніс ці відомості про стаж роботи в трудові кножки ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_15 та іншим, у зв'язку з чим при його пособництві останні шляхом обману заволоділи чужим майном (незаконно отримали пенсії в Пенсійному фонді України)  на загальну суму 119 386, 34 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну  вироку та просить пом'якшити покарання, посилаючись на щире каяття та інші пом'якшуючі обставини.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинених  злочинах грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах і такі висновки не оспорюються у касаційній скарзі. Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2  ст. 27 і ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України (2341-14) є правильною.

Що стосується призначеного покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам кримінального закону. Суд врахував  як ступінь тяжкості вчиненених ОСОБА_1 злочинів, так і дані про його особу та призначив йому покарання нижче від найнижчої межі ніж це передбачено законом. Підстав для пом'якшення покарання, про що йдеться у касаційній скарзі, немає, а тому і підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.