У х в а л а
IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Заголдного В.В.
суддів
Пивовара В.Ф., Селівона О.Ф.
за участю прокурора
Матюшевої О.В.
та представника філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" НАК "Нафтогаз України"
ОСОБА_2.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на постанову Барського районного суду Вінницької області від 13 січня 2006 року, якою кримінальну справу щодо
ОСОБА_1,раніше не судимої,
за ст.ст. 367 ч. 1, 240 ч. 1 КК України (2341-14) закрито на підставі Закону України "Про амністію" (2591-15) від 31.05.2005 року.
В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалася.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалася у службовій недбалості, тобто невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб і у незаконному видобуванні корисних копалин, крім загальнопоширених.
У касаційному поданні прокурор просить постанову щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування, посилається при цьому на неповноту досудового слідства, немотивованість постанови суду, інші істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.
Заслухавши доповідача, прокурора та представника компанії ОСОБА_2., які підтримали касаційне подання та просили постанову щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню.
Закриття судом кримінальної справи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, та за наявності визначених ч. 1 ст. 44 КК України (2341-14) підстав.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 (v0012700-05) від 23.12.05р., при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі в провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови і підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України (2341-14) .
Якщо органи досудового слідства зазначені обставини не встановили, а суд при попередньому чи судовому розгляді не може усунути допущену ними неповноту або неправильність, справу необхідно направити на додаткове розслідування з дотриманням вимог ст. 246 або ст. 281 КПК (1001-05) України (1001-05) .
Зазначені вимоги місцевим судом виконані не були.
Суд у постанові зазначив, що ОСОБА_1 як IНФОРМАЦIЯ_1 наділена організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими обов'язками, тобто є службовою особою, на яку згідно з п. 4.7 Посадової інструкції на техніка покладено завдання та обов'язок по підготовці матеріалів на отримання ліцензій, дозволів, сертифікатів з питань екології, радіаційної безпеки.
Проте, з цієї ж посадової інструкції вбачається, що технік безпосередньо підпорядковується головному інженеру та начальнику відділу екології та енергозбереження УМГ "Черкаситрансгаз" (т. 1, а.с. 157). Зазначені службові особи, а також начальник Барського ЛВУМГ не допитані під час досудового слідства і судового розгляду справи стосовно кола службових обов'язків ОСОБА_1, характеру та обсягу повноважень, якими вона наділена у зв'язку з обійманням посади IНФОРМАЦIЯ_1, наявності у неї в підлеглості інших осіб.
За таких обставин висновок суду про те, що ОСОБА_1 згідно своєї посади наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками і є службовою особою належним чином перевірено не було.
Обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України (2341-14) , є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. Згідно п. 3 примітки до ст. 364 КК України (2341-14) , коли істотна шкода полягає у заподіянні матеріальних збитків, то вона визнається істотною лише за умови, якщо сума таких збитків у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Однак, у постанові не вказано розмір матеріальних збитків, заподіяних державним інтересам неправомірними діями службових осіб Барського ЛВУМГ, а лише зазначено, що ОСОБА_1 через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків не підготувала матеріали на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр і, як наслідок, підприємство без дозволу здійснювало видобування прісних підземних вод з надр без спеціального на те дозволу.
Як убачається з матеріалів справи, даний висновок грунтується лише на листі в. о. начальника управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (т. 1, а.с. 128-129). Разом з тим, у цьому документі не зазначено розмір матеріальної шкоди, заподіяної державним інтересам. Органами досудового слідства також не вжито належних заходів для встановлення розміру збитків, заподіяних протиправними діями службових осіб вказаного підприємства.
Крім того, в ході досудового слідства, у порушення вимог ст. 22 КПК України (1001-05) , не досліджені всебічно, повно і об'єктивно й інші обставини справи, у тому числі - правомірність дій службових осіб Барського ЛВУМГ та УМГ "Черкаситрансгаз", пов'язаних з виконанням покладених на них обов'язків відповідно щодо надання та отримання спеціального дозволу (ліцензії) на видобування прісних підземних вод.
За таких обставин, постанова щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування, під час якого необхідно врахувати вищенаведене.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора Вінницької області задовольнити.
Постанову Барського районного суду Вінницької області від 13 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування.
С у д д і : Заголдний В.В.  Пивовар В.Ф.  Селівон О.Ф.