Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кульбаби В.М.,
суддів Бех М.О., Пойди М.Ф.,
розглянула 15 лютого 2016 року в м. Києві у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2015 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12014040640003432,
в с т а н о в и л а:
Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2015 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він у період часу з 21 год 08 серпня 2014 року по 01 год 09 серпня 2014 року, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних відносин, під час суперечки зі своїм батьком ОСОБА_2, умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2015 року вирок суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор не погоджується із ухвалою суду апеляційної інстанції та ставить питання про її скасування. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ухвала суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки доводи його апеляційної скарги щодо невідповідності призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості належним чином не розглянуті. Стверджує, що поза увагою суду залишилося те, що засуджений вчинив особливо тяжкий злочин щодо життя та здоров'я власного батька, своєї вини не визнав, у вчиненому не розкаявся.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання скаржником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Доведеність винуватості та кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України у касаційній скарзі не оспорюється, а тому суд касаційної інстанції судові рішення в цій частині не переглядає.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з копії вироку, суд при призначенні ОСОБА_1 покарання врахував тяжкість вчиненого ним злочину та обставину, що у відповідності до ст. 67 КК України обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, а тому дійшов висновку про можливість виправлення засудженого лише за умови його ізоляції від суспільства та призначив покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд належно оцінив і дані про особу засудженого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має позитивні характеристики за місцем навчання та проживання, з огляду на що визначив покарання у мінімальній межі, передбаченій санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.
Апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляційної скарги прокурора з підстав невідповідності призначеного ОСОБА_1 покарання та погодився з висновками суду щодо його виду та розміру.
ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України, є обґрунтованою та вмотивованою, із зазначенням підстав з яких апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення.
Покарання призначене ОСОБА_1 у межах санкції закону, за яким його визнано винним, при цьому судами в достатній мірі враховано характер та ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного, обставини, що обтяжують покарання.
Підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддів не знаходить, та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2015 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12014040640003432.
ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Бех М.О.
Пойда М.Ф.
Кульбаба В.М.