ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Пойди М.Ф. суддів Зубара В.В. і Кульбаби В.М., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 лютого 2016 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року щодо нього, -
встановила:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до касаційного суду зі скаргою в якій просить переглянути судові рішення постановлені щодо нього в касаційному порядку. Вважає, що вирок та ухвала є незаконними та підлягають скасуванню.
Однак касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 427 КПК України, відповідно до пункту четвертого якої касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваних судових рішень. Крім того згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, що мають узгоджуватись зі ст. 436 КПК України.
Зазначаючи про порушення судами певних норм, скаржник має належно обґрунтувати такі свої доводи й вказати які саме норми закону порушено та в чому саме полягають такі порушення. Прохання, висловлене до суду касаційної інстанції, має узгоджуватись із мотивами, з яких скаржник оскаржує судові рішення.
Однак, засудженим вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримано.
Обґрунтування доводів скаржника із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваних судових рішень не відповідають висловленим у касаційній скарзі вимогам до суду касаційної інстанції.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких, суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу.
Зокрема, скаржник у скарзі порушує питання про скасування вироку місцевого суду та ухвалу апеляційного суду у тому числі й з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, однак не мотивує в чому саме виразились такі порушення. Крім того, у прохальній частині скаржник просить скасувати ухвалу апеляційного суду, однак у мотивувальній частині не наводить жодних мотивів щодо її не законності.
Так, касаційна скарга засудженого містить суперечності та неузгодженість, оскільки у мотивувальній частині скарги скаржник окрім іншого, не виключає факту вчинення ним злочинних дій, однак не погоджується з кваліфікацією за ч. 2 ст. 398 КК України, при цьому порушує питання про скасування судових рішень, проте переконливих підстав для цього не наводить.
Доводи касаційної скарги щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
Наявність у касаційній скарзі вказаних суперечностей та невідповідність її вимогам ст. 427 КПК України, позбавляє колегію суддів можливості прийняти відповідне процесуальне рішення.
Як визначено ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається скаржнику, якщо не буде усунуто недоліки касаційної скарги в установлений строк.
Залишення касаційної скарги без руху або її повернення відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК України не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року щодо нього залишити без руху.
Надати скаржнику для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії ухвали.
Касаційну скаргу повернути скаржнику, якщо не буде усунуто недоліки касаційної скарги в установлений строк.
ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
М.Ф. ПОЙДА
В.В. ЗУБАР
В.М. КУЛЬБАБА