Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2016 року м. Київ
|
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого судді-доповідача Животова Г.О.,
суддів Пузиревського Є.Б., Єлфімова О.В.,
ознайомившись з касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2015 року щодо ОСОБА_3,
ВСТАНОВИВ:
Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено
ОСОБА_3, 1990 р.н., громадянина України, неодноразово судимого, останній раз - 24.11.2011 за ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 395 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 11.07.2014 на підставі акту амністії, уродженця міста Кіровограда,
- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України на 8 років позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено неодноразово судимого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України до 8 років позбавлення волі та остаточно на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків на 8 років 6 місяців позбавлення волі, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 40 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 500 грн витрат на правову допомогу.
Згідно вироку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 05.10.2014 о 22:00 на вул. Пролетарській в м. Кіровограді групою осіб побили ОСОБА_5, спричинивши легкі тілесні ушкодження, та по черзі намагались зґвалтувати останню, однак не довели злочин до кінця з причин, що не залежали від волі кожного з них: перший через фізіологічну неспроможність, а другий у зв'язку із прибуттям працівників міліції.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2, посилаючись на недоведеність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вказані судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_3
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що посилаються засуджені у касаційних скаргах, самі по собі можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду, згідно до вимог ст. ст. 409, 410 КПК України, апеляційним судом.
Отже, в касаційній скарзі захисника відсутні посилання на підстави для зміни чи скасування судових рішень судом касаційної інстанції, передбачені ч. 1 ст. 438 КПК України.
Твердження про невинуватість у вчиненні замаху на зґвалтування потерпілої є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду в цій частині ухвалено, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Такі висновки, як вбачається з оскаржених рішень, відповідають показанням потерпілої ОСОБА_5 про те, як 05.10.2014 її побили та намагались зґвалтувати засуджені; показанням свідка ОСОБА_6 про те, як він почув крики та побачив дівчину, яку тримали двоє чоловіків, один з яких - ОСОБА_4 - підійшов до нього, та сказав, що вона повія, після чого свідок викликав міліцію; показанням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 про те, як вони 05.10.2014 під час несення служби в складі автопатруля виявили двох чоловіків в забрудненій одежі та побиту дівчину в порваній одежі; даним протоколів огляду місця події від 06.10.2014 про вилучення одежі, білизни потерпілої та серветок зі слідами біологічного походження; даним протоколу слідчого експерименту від 14.11.2014, під час якого потерпіла ОСОБА_5 показала та розказала про обставини злочину; даним протоколів слідчих експериментів від 07.10.2014, під час яких засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали й розказали про обставини вчиненого ними злочину; висновкам експерта № 1098 від 08.12.2014, № 1416/1098 від 12.12.2014 про характер, локалізацію й тяжкість заподіяних ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та показанням експерта ОСОБА_9 щодо проведення експертиз.
Визнавши ці докази достовірними та оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в скоєнні вказаного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії.
Покарання засудженому призначено з урахуванням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та є справедливим.
Апеляційний суд, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції, а доводи захисника в касаційній скарзі на спростування вищезазначених висновків не достатні та непереконливі.
Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.
Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2015 року щодо ОСОБА_3.
ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
|
Г. Животов
Є. Пузиревський
О. Єлфімов
|