5-2709км15 Про придбання та збут завідомо краденого майна - 11.02.2016 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 11 лютого 2016 року касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні щодо засуджених

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз вироком Cадгірського районного суду м. Чернівці від 9 грудня 2014 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк три місяці,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 19 вересня 2008 року за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, за участю прокурора Матюшка О.А.,

У касаційній скарзі прокурора викладено вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, мотивуючи допущенням апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, наголошуючи, зокрема, увагу на тому, що він як процесуальний керівник, який входить до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, має право на апеляційне оскарження вироку суду, у чому йому було безпідставно відмовлено судом апеляційної інстанції.

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 травня 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 засуджено за ст. 198 КК України до покарання у виді арешту у виді п'яти місяців шести днів кожному.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими у тому, що вони зимою 2014 року, знаходячись поблизу із кінотеатром по вул. Університетській у м. Чернівці, придбали у невстановленої органом досудового розслідування особи системний блок та монітор за 100 грн, який в подальшому перепродали за 200 грн, усвідомлюючи при цьому, що вартість комп'ютера не може складати 100 грн та що він є крадений. Грошовими коштами розпорядились на власний розсуд.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 21 липня 2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Шевченківського району м. Чернівці повернуто, а апеляційне провадження закрито.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 393 КПК України апеляційну скаргу має право подати прокурор.

Частиною 4 статті 36 КПК України встановлено, що право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Апеляційний суд, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги прокурора, наведених положень процесуального закону дотримався.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, який подав апеляційну скаргу, не брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції та не є прокурором, який незалежно від участі у провадженні, має право на подання апеляційної скарги, оскільки не є прокурором вищого рівня.

З огляду на те, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, підстав для задоволення касаційної скарги суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 433, 434, 436 КПК України, суд

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 21 липня 2015 року про повернення апеляційної скарги прокурора і закриття апеляційного провадження залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.