Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Літвінова Є.В., суддів:Кравченка С.І., Франтовської Т.І., при секретарі Гапоні В.О.,

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42013190050000010, за касаційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2015 року щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця

м. Борислав Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України,

за участю прокурора Ковальчука О.С.,

У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що судом необґрунтовано та безпідставно було повернуто його апеляційну скаргу, яка відповідала вимогам кримінального процесуального закону, оскільки суд мав перевірити її на відповідність ст. 396 КПК України (4651-17) , а не вирішувати питання, що вирішуються під час розгляду кримінального провадження. Крім того, навіть після усунення недоліків зазначених в ухвалі суду, апеляційну скаргу було незаконно повернуто.

У касаційній скарзі, яка є аналогічною скарзі обвинуваченого, захисник ОСОБА_6 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2015 року ОСОБА_5 засуджено:

- за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України;

- за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів у кримінальному провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29 жовтня 2015 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2015 року залишені без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. ст. 396, 404 КПК України та надано строк (п'ять днів) для виправлення вказаних в цій ухвалі недоліків апеляційних скарг.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2015 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України повернуті особам, які їх подали, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційних скарг, які залишено без руху, в установлений строк.

Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який підтримав касаційні скарги обвинуваченого та його захисника; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає в себе, у тому числі, право доступу до правосуддя. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Право на апеляційне оскарження судових рішень гарантовано ст. 129 Конституції України і як конституційна засада судочинства становить невід'ємну складову права на судовий захист.

Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, установивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 цієї статті апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після подання обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником

ОСОБА_6 апеляційних скарг на вирок суду першої інстанції суддя-доповідач апеляційного суду, перевіривши скарги, дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам ст. 396 КПК України, оскільки заявивши клопотання про дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, апелянти в порушення вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, не зазначили з яких саме підстав обставини підлягають повторному дослідженню та яка мета відтворення технічного запису судового засідання, а також захисником не долучено до апеляційної скарги належним чином оформлених документів, що підтверджують його повноваження на захист ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції. Крім того, апеляційні скарги не містили адреси апелянтів, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти.

Враховуючи викладене, суддя апеляційного суду ухвалою від 29 жовтня 2015 року року залишив скарги без руху та надав строк (п'ять днів) для усунення недоліків апеляційних скарг.

На виконання вимог ухвали судді апеляційного суду, захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 повторно звернулися до суду апеляційної інстанції з питання оскарження вироку місцевого суду.

В апеляційних скаргах захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 посилались на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. При цьому, вказували, що докази викладені у вироку, свідчать про цивільно-правовий характер стосунків між ОСОБА_5 та потерпілими. Зазначали про відсутність ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони складу злочину, недостовірність показань окремих свідків, некоректність формулювання обвинувачення пред'явленого ОСОБА_5 та порушення його права на захист, відсутність доказів з боку сторони обвинувачення, що підтверджують намір, бажання, мету та факти обману і розрахунку за договорами купівлі-продажу з потерпілими. Стверджували, що судом не взято до уваги докази сторони захисту, та не зазначено мотиви неврахування цих доказів, тощо. З урахуванням викладеного, захисник та обвинувачений просили повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, вирок районного суду скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закрити у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення.

Суд апеляційної інстанції, своєю ухвалою від 10 листопада 2015 року, повернув апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_5 у зв'язку з неусуненням недоліків скарг, які залишено без руху, в установлений строк. При цьому, суд зазначив, що у скаргах не зазначено умов, за яких слід повторно дослідити докази, які були досліджені судом першої інстанції.

Разом з тим, вищезазначені доводи захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_5 є предметом перевірки суду апеляційної інстанції, а в скаргах зазначені підстави повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження.

Проте, суд ретельно не проаналізував наведених доводів і належним чином не перевіривши зміст апеляційних скарг на дотримання вимог ст. 396 КПК України, передчасно та безпідставно повернув їх в порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу, що ставить під сумнів законність і обґрунтованість постановленої ухвали.

Таке порушення, на думку колегії суддів, є істотним, та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене касаційні скарги обвинуваченого

ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону під час її постановлення, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 433, 434, 436, 438 КПК України (4651-17) , суд,

Касаційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2015 року скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.