Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого - судді Солодкова А.А., суддів: Міщенка С.М., Матієк Т.В., розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 09 грудня 2015 року,

Вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2015 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Вирішено питання щодо цивільного позову. За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 19 травня 2011 року приблизно о 21 годині, перебуваючи на АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно завдав ОСОБА_1 ряд ударів по тілу тупим предметом, схожим на дерев'яну биту, в результаті чого заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 09 грудня 2015 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Майки А.Б. - задоволено частково. Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2015 року змінено. ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено відповідні обов'язки. В решті вирок залишено без зміни. У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 09 грудня 2015 року змінити у частині звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та встановлення йому іспитового строку та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Вважає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості. Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Висновки суду про винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України у касаційній скарзі не оспорюються. Що стосується доводів касаційної скарги потерпілого ОСОБА_1 про м'якість призначеного покарання засудженому, то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного. Апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 допущено помилку. Відповідно до ч.2 ст. 416 КПК України, при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. Так, попереднім вироком Збаразького районного суду від 11 червня 2014 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Даний вирок ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2014 року скасований з направленням справи на новий судовий розгляд з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального Закону. Враховуючи те, що вказаний вирок скасовувався з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону без вказівки на м'якість призначеного покарання, тому судом першої інстанції було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме в порушення вимог ч. 2 ст. 416 КПК України судом безпідставно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України, чим погіршено становище останнього, призначено йому більш суворе покарання, що є неприпустимим. Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про необхідність зміни вироку суду першої інстанції в порядку ст. 404 КПК України - шляхом пом'якшення покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, виходячи виключно з вимог ст. 416 КПК України. Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд, -

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 09 грудня 2015 року. ухвала оскарженню не підлягає.