5-1485ск16 Про незаконний збут особі особливо небезпечного наркотичного засобу - 10.02.2016 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні 10 лютого 2016 року у м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року,

Зазначеним вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця м. Харкова, неодноразово судимого, востаннє 08.08.2011 року за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ст. 353, ч. 2 ст. 186 ч. 2 ст. 186 КК на 5 років 2 місяця позбавлення волі, звільненого 14.12.2012 року умовно-достроково на строк 4 місяці 9 днів, засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він у м. Харкові 4 вересня 2014 року та 20 вересня 2014 року (перебуваючи у цей день у стані наркотичного сп'яніння), діючи з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований вагою відповідно 0,1513 г та 0,3476 г в перерахунку на суху речовину, отримавши за це кожного разу гроші у сумі 200 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на суворість призначеного йому покарання. Стверджує, що судом при призначенні покарання не враховано, що він ніколи раніше не збував наркотичний засіб за гроші, а лише виготовляв і вживав, у тому числі разом з ОСОБА_5, інколи пригощаючи останнього. У даному випадку гроші за збутий ОСОБА_5 опій ацетильований він отримав не з корисливих мотивів, алише щоб повернути борг. Просить змінити судові рішення та пом'якшити покарання.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності ретельно досліджених судом доказів, яким дана належна оцінка.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК кваліфіковано правильно.

Як убачається з копій судових рішень, при призначенні покарання ОСОБА_4 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини кримінального провадження та дані про його особу. Зокрема, суд узяв до уваги, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів, у тому числі за ч. 2 ст. 307 КК, не працює, характеризується задовільно. Обтяжуючими покарання обставинами судом визнано рецидив злочину та вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння. Пом'якшуючих обставин судом не встановлено.

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, характеру та ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, обране судом покарання є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для застосування статей 69, 75 КК не вбачається.

Доводи, наведені ОСОБА_4 та його захисником в апеляційних скаргах, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено та спростовано.

Зі змісту скарги убачається, що у ній не наведено належним чином умотивованих, переконливих доводів на обґрунтування того, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого та є явно несправедливим, з урахуванням положень ст. 414 КПК.

Отже, з касаційної скарги, наданих копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року.