Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі: Головуючого

Вус С.М.

суддів

Глоса Л.Ф.,  Нікітіна Ю.I.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 29 червня 2005 року, яким

ОСОБА_2, уродженця та мешканця м. Херсона,

раніше не судимого,  засуджено за ст. 118 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України (2341-14) ОСОБА_2 зобов'язано періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

ОСОБА_2 засуджено за те, що він 8 березня 2005 року, близько 23 години 30 хвилин, поблизу магазину IНФОРМАЦIЯ_1, що по АДРЕСА_1, захищаючись від ОСОБА_3 та ще шести осіб, які нападали на нього, перевищив межі необхідної оборони і ножем, який був у нього, завдав одного удару ОСОБА_3., від чого останній помер.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1. просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. На обгрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове та судове слідство пройшло неповно та однобічно. Вважає, що в діях засудженого є склад більш тяжкого злочину, а призначене йому покарання є занадто м'яким.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

Посилання потерпілого на те, що дії ОСОБА_2 слід було кваліфікувати як вбивство з хуліганських мотивів є необгрунтованими.

Так, засуджений ОСОБА_2 пояснив, що коли він зі своїм товаришем знаходилися поблизу магазину IНФОРМАЦIЯ_1, то ОСОБА_3 разом з іншими хлопцями почали завдавати йому удари. При чому декілька нападників били його, а декілька ОСОБА_4. Він двічі падав на землю, а коли відчув, що втрачає свідомість, дістав з кишені ніж та не дивлячись завдав декілька ударів.

Свідок ОСОБА_4. показав, що на нього та засудженого напали вісім осіб, одні з яких били його, а інші ОСОБА_2 Через декілька хвилин бійка припинилася і вони змогли втекти.

З урахуванням цих обставин, а також з урахування оглянутого запису відеоспостереження, колегія суддів вважає, що місцевий суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 118 КК України (2341-14) .

Будь-яких даних, які би свідчили про прямий умисел засудженого на спричинення тілесних ушкоджень як ОСОБА_3. так і іншим особам, не виявлено.

Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) і призначене з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним щодо особи засудженого.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) , немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Верховного Суду України -

у х в а л и л а :

Відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілому ОСОБА_1.