5-6646км06 Про спільну злочинну діяльність з метою крадіжки чужого майна - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. на вирок Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 10 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2005 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1 народження, раніше судимий

20.04.2001р. за ст.ст.215-3 ч.2, 140 ч.2, 81 ч.3, 145 ч.2

КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі, звільнений

19.01.2004 р. умовно-достроково на 2 роки 10 місяців

засуджений:

- за ст. 185 ч.2 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі,

- за ст. 185 ч.3 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі,

- за ст. 185 ч.4 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі,

- за ст. 185 ч.5 КК України (2341-14) на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

- за ст. 289 ч.2 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно йому визначено покарання 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України (2341-14) частково йому приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання 12 років 2 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. залишений без зміни.

Цим вироком також засуджений ОСОБА_2, який судові рішення у касаційному порядку не оскаржив.

Вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним у вчиненні наступних злочинів.

Він, 26 червня 2004 року, з невстановленою слідством особою попередньо домовився про спільну злочинну діяльність з метою крадіжки чужого майна. У цей же день, десь о 2 годині, проник разом з цією особою до магазину "IНФОРМАЦIЯ_2", який розташований в АДРЕСА_1 у м.Макіївці, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3. на загальну суму 49887 гривень та майно ОСОБА_4. на загальну суму 980 гривень.

Він же 6 вересня 2004 року, о 1 годині, біля АДРЕСА_2 у м.Макіївці заволодів автомобілем ВАЗ 21063 державний номер НОМЕР_1, який належав ОСОБА_5., заподіявши їй матеріальну шкоду на суму 5600 гривень.

Iз цього ж автомобіля ОСОБА_1. викрав майно, яке належало ОСОБА_6., на загальну суму 890 гривень.

8 вересня 2004 року, о 1 годині, він проник до магазину IНФОРМАЦIЯ_3, який розташований по АДРЕСА_3 у м.Макіївці, звідки таємно викрав майно ОСОБА_7. на загальну суму 3051 гривень та майно ОСОБА_8. на загальну суму 3495 гривень.

19 вересня 2004 року він же в 2 години проник до магазину IНФОРМАЦIЯ_3, який розташований по АДРЕСА_3 у м.Макіївці, звідки таємно викрав майно ОСОБА_7. на загальну суму 18620 гривень.

01 жовтня 2004 року ОСОБА_1. намагався таємно проникнути до магазину IНФОРМАЦIЯ_4, який розташований у АДРЕСА_4 у м.Макіївці, але довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з незалежним від його волі причин, оскільки побоювався бути викритим іншими особами, які проходили повз магазину.

За період з 01 по 08 жовтня 2004 року о 1 годині він незаконно таємно проник до магазину "IНФОРМАЦIЯ_5", який розташований в АДРЕСА_5 у м.Макіївці, але через відсутність товару у магазині не реалізував свій злочинний умисел.

За період з 02 по 05 жовтня 2004 року о 1 годині ОСОБА_1. намагався проникнути до магазину "IНФОРМАЦIЯ_6", який розташований в АДРЕСА_6 у м.Макіївці, але не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з незалежних від його волі причин, оскільки не зміг відкрити замок на дверях.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що заяву про відмову від захисника не писав, наявна у матеріалах справи така його заява - сфальсифікована, окремі процесуальні документи містять начебто його підписи, які він не робив. Також вважає, що досудове та судове слідство проведено однобічно і неповно. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення скарги немає.

Як видно із матеріалів кримінальної справи, висновки про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих йому злочинів і кваліфікацію його дій за ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.3, ст. 185 ч.4, ст. 185 ч.5 КК України (2341-14) , ст. 289 ч.2 КК України (2341-14) суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні й детально наведених у вироку доказів, а саме - показаннях самого засудженого, які він давав під час досудового слідства, показаннях засудженого по цій же справі ОСОБА_2, показаннях потерпілих ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_4., ОСОБА_9., ОСОБА_10., показаннях свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13., даних протоколів огляду місць подій, даних протоколів відтворення обстановки та обставин подій, даних висновків судово-цитологічної та трасологічної експертиз, інших доказах.

Аналіз доказів, на які послався суд, свідчить про правильність висновків суду та повну доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчинених злочинах.

Суди як першої, так і апеляційної інстанції перевіряли доводи засудженого ОСОБА_1., аналогічні тим, що зазначені у касаційних скаргах.

Викладені у судових рішеннях мотиви про їх безпідставність колегія суддів знаходить обгрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю доказів про те, що саме ОСОБА_1. вчинив злочини, за які його засуджено, і саме він ставив усі підписи, які містяться у матеріалах кримінальної справи, без будь-якого тиску.

Будь-яких процесуальних порушень закону, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1. та кваліфікації його дій органами досудового слідства та судом не допущено.

Що стосується призначеного ОСОБА_1. покарання, то при вирішенні цього питання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) , врахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані про його особу, інші обставини справи. Підстав для його пом'якшення не знайдено.