5-2698км15 Про незаконне придбання та зберігання з метою подальшого збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - 04.02.2016 Прийняття

- засудженого викладено вимогу про скасування судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, мотивуючи невідповідністю призначеного йому покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі внаслідок суворості. Крім того, вказав на недотримання судом вимог кримінального процесуального закону, а саме ст. 349 КПК України, зміст якої йому роз'яснено не було, та те, що він не давав суду показання щодо обставин вчинених ним злочинів;

- захисник у своїй касаційній скарзі виклав вимогу до касаційного суду про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, обґрунтувавши невідповідністю призначеного апеляційним судом покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок суворості як особі, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав вину, розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, два з інкримінованих епізодів вчиненні в ході здійснення оперативної закупки з ним.

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2015 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Вироком суду також вирішено питання процесуальних витрат та долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він за невстановлених органом досудового розслідування обставин, діючи умисно, незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено, бупренорфін, який міститься у таблетках Subutex, та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на особисте збагачення, збував вказаний наркотичний засіб.

22 січня 2015 року, приблизно о 13-ій год. 25 хв., знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_3 діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, збув ОСОБА_4 за 100 грн ј частину таблетки Subutex, що згідно медичних характеристик, наведених в Електронному збірнику лікарських засобів (ЕМС+), містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - бупренорфін, у кількості 0,024 г.

23 січня 2015 року, приблизно о 16-ій год., знаходячись неподалік палацу культури по вул. Коновальця у м. Калуші, діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, збув ОСОБА_5, який здійснював оперативну закупку, за 120 грн частину таблетки Subutex, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - бупренорфін, у кількості 0,0036 г.

28 січня 2015 року, приблизно о 14-ій год. 20 хв., знаходячись у АДРЕСА_1, діючи умисно, незаконно, повторно, з корисливих мотивів, збув ОСОБА_6 1/8 частину таблетки Subutex, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - бупренорфін, у кількості 1 мг.

28 січня 2015 року, приблизно о 14-ій год. 30 хв., знаходячись у АДРЕСА_1, діючи умисно, незаконно, повторно, з корисливих мотивів, збув ОСОБА_7 одну таблетку Subutex, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - бупренорфін, у кількості 0,008 г.

28 січня 2015 року, приблизно о 15-ій год. 45 хв., знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_1, діючи умисно, незаконно, повторно, з корисливих мотивів, збув ОСОБА_5, який здійснював оперативну закупку, за 120 грн частину таблетки Subutex, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - бупренорфін, у кількості 0,0039 г.

Крім цього, 28 січня 2015 року, приблизно о 18-ій год. 50 хв., під час проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_6, працівниками міліції виявлено та вилучено 7 таблеток, у яких міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, в кількості 0,056 г, які ОСОБА_2 приніс у вказану квартиру та зберігав з метою збуту.

Вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2015 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок суду від 13 травня 2015 року щодо засудженого ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасовано. Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього належногойому на праві власності майна. В решті вирок суду залишено без зміни.

Ці ж судові рішення, постановлені щодо засудженого ОСОБА_8, у касаційному порядку не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого і захисника, які підтримали подані ними касаційні скарги та просили про їх задоволення, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали провадження і обговоривши наведені у скаргах доводи, суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Висновки суду про винуватість та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України у касаційних скаргах засудженого та його захисника не оспорюються.

Доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_2 та його захисника щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості є необґрунтованими.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Апеляційний суд дотримався наведених вимог закону України про кримінальну відповідальність, призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого, попередження вчинення ним нових злочинів і є відповідним скоєному.

Суд апеляційної інстанції, мотивувавши своє рішення належним чином, дійшов висновку про дотримання судом першої інстанції вимог закону України про кримінальну відповідальність та про можливість призначення засудженому покарання нижче нижчої межі, встановленої у санкції статті, з урахуванням наявності у даному провадженні кількох обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів - вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав себе винним, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину.

При цьому, з урахуванням усіх обставин вчинених злочинів, ступеня їх тяжкості та даних про особу, апеляційний суд дійшов правильного висновку про призначення засудженому ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, але більш суворе, ніж визначив суд першої інстанції.

Апеляційний розгляд провадження проведений із дотриманням положень кримінального процесуального закону, а вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Суд вважає безпідставними й посилання у скарзі засудженого на начебто недотримання порядку розгляду провадження відповідно до ст. 349 КПК України, оскільки за аудіозаписом судового засідання, що міститься у матеріалах кримінального провадження, засудженому роз'яснювався такий порядок та останній підтвердив, що розуміє його зміст.

Цим же аудіозаписом спростовуються й твердження касаційної скарги засудженого про те, що він взагалі не давав показання у суді щодо обставин вчиненого ним злочину, оскільки у судовому засіданні вказав, що визнає вину повністю у вчиненому, вчинив злочин, щоб допомогти своїй сім'ї, також відповідав на питання сторони обвинувачення де придбав наркотичні засоби та з якою метою тощо.

З огляду на те, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, підстав для задоволення касаційних скарг суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 433, 434, 436 КПК України, суд

Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2015 року та вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2015 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та його захисника ОСОБА_3 - без задоволення.