Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:[1]

головуючого Крижановського В.Я.,

суддів: Колесниченка В.М., Слинька С.С.,

при секретарі

судового засідання Бражнику М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 4 лютого 2016 року касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, та першого заступника прокурора Донецької області у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, неодноразово судимого, останній раз

вироком Волноваського районного суду

Донецької області від 28 серпня 2007 року за

ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі

на строк три роки шість місяців, постановою Волноваського районного суду Донецької

області від 17 вересня 2009 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 9 днів,

за участю прокурора Пантєлєєвої А.С.,

У касаційних скаргах прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, та першого заступника прокурора Донецької області, аналогічних одна одній, викладено вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, мотивуючи істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність при перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України, оскільки суд прийняв таке рішення, не мотивувавши його та відкинувши всі здобуті докази у провадженні, зокрема показання потерпілої, свідків, висновки проведених експертиз тощо, взявши до уваги лише показання засудженого в апеляційній інстанції.

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 20 травня 2015 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років. Вироком суду також вирішено долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.

2 березня 2015 року, приблизно о 21-ій год. 30 хв., у ОСОБА_2, який, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у сторожці поблизу водоймища у смт Ольгінка Волноваського району Донецької області, на ґрунті особистих неприязних відносин, які склались до цього та існували протягом тривалого часу з його пасинком ОСОБА_3, виникла сварка з останнім, що переросла в бійку, під час якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали легкі тілесні ушкодження.

Після припинення бійки, ОСОБА_2, на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_3, вирішив вбити останнього, та реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв зі столу ніж, підійшов до потерпілого та наніс йому один удар в життєво важливий орган - грудну клітину зліва, область серця. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер на місці події.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 серпня 2015 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задоволено. Вирок суду від 20 травня 2015 року щодо ОСОБА_2 змінено, перекваліфіковано його дії з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України та призначено покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк два роки. В решті вирок суду залишено без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційні скарги, перевіривши матеріали провадження і обговоривши наведені у скаргах доводи, суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_2, не погодившись із вироком, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу в якій просив перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 119 КК України, оскільки умислу на вбивство не мав, йому потерпілий спричинив тілесні ушкодження, він себе захищав, а ніж в його руках опинився випадково (а.к.п. 139-140).

Суд апеляційної інстанції без проведення судового слідства, перевіряючи за вказаною скаргою законність вироку суду першої інстанції в частині кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2, надав доказам у провадженні іншої оцінки, ніж суд першої інстанції - вказав на наявність в діях засудженого необхідної оборони, наголосив на наявності легких тілесних ушкоджень лише у засудженого.

При цьому, апеляційний суд без будь-якого обґрунтування заперечив висновки суду першої інстанції за встановленими обставинами провадження, що мотивом дій засудженого були особисті неприязні відносини, які склались між ним та потерпілим, оскільки їх "не можна визнати обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону".

У наслідку чого апеляційний суд прийняв рішення про те, що засуджений діяв при перевищенні меж необхідної оборони, кваліфікувавши його дії за ст. 118 КК України, так як останній "скориставшись своїм правом, використав ніж".

У абз. 6 п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України передбачено, що мотивувальна частина ухвали апеляційного суду має містити мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Частиною 3 статті 419 КПК України встановлено, що при скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Наведених положень кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції не дотримано повною мірою, що у наслідку призвело до того, що за умови наявності таких порушень кримінального процесуального закону суд касаційної інстанції позбавлений можливості зробити висновок щодо правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині кваліфікації дій засудженого.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в апеляційному суді за результатами проведення якого слід постановити законне судове рішення, мотивоване належним чином.

Керуючись ст.ст. 376, 433, 434, 436 КПК України, суд

Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, та першого заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 серпня 2015 року щодо засудженого ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Провадження за касаційною скаргою № 5-143км16

Категорія: ч. 1 ст. 115, ст. 118 КК України

Головуючий в суді першої інстанції: Голуб Т.І.

Доповідач в суді апеляційної інстанції: Шаліна Т.О.

Доповідач в касаційній інстанції: КрижановськийВ.Я.