Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Матієк Т. В.,
суддів: Солодкова А. А., Марчук Н. О.,
розглянувши касаційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 лютого 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2015 року стосовно ОСОБА_2,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Водяне К-Дніпровського району Запорізької області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він 11 серпня 2013 року приблизно о 22.00 год., керуючи автомобілем марки "Mitsubishi-Pajero", номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Енергодарське шосе у м. Енергодарі Запорізької області в напрямку с. Дніпровка, порушуючи вимоги пунктів 2.9 а), 10.1, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння перевищуючи допустиму швидкість руху на даній ділянці дороги в районі АЗС "Укрнафта" не переконався в безпечності свого маневру, змінив напрямок свого руху ліворуч, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення з автомобілем "DewooNexia" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5
У результаті зіткнення водій ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть, а його пасажири: ОСОБА_6 і малолітній ОСОБА_7 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2015 року цей вирок в частині відшкодування процесуальних витрат на користь ОСОБА_6 змінено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 5000 грн. в рахунок відшкодування понесених нею витрат на правову допомогу. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності винуватості і правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, просить змінити вирок місцевого суду й ухвалу апеляційного: пом'якшити призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК та звільнити від відбування цього покарання на підставі положень ст. 75 КК, про що наводить відповідні доводи.
Потерпілі у своїй касаційній скарзі посилаються на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначають, що засуджений не повністю відшкодував їм заподіяну шкоду.
Розглянувши касаційні скарги, дослідивши копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
При призначенні ОСОБА_2 покарання місцевим судом враховано характер (вчинений з необережності) та ступінь тяжкості вчиненого злочину (є тяжким), дані про особу засудженого, який раніше не судимий та позитивно характеризується. Врахував суд і обставину, що пом'якшує покарання - часткове відшкодування завданих потерпілим збитків та наявність обставини, яка обтяжує покарання, - перебування під час злочину в стані алкогольного сп'яніння. Також судом першої інстанції взято до уваги визнання ОСОБА_8 своєї вини та непоправні наслідки злочину: дві особи, одна з яких є малолітньою, отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а третя особа - тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла. Враховуючи це, покарання визначено у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК.
Таким чином, покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог статей 50, 65 КК, відповідає вчиненому та особі засудженого є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 частково відшкодував потерпілим заподіяну шкоду, тому рішення місцевого суду про залишення цивільних позовів без розгляду відповідає вимогам ст. 128 КПК.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційними скаргами сторони захисту, за доводами, аналогічним касаційним, ретельно їх перевірив і дав їм належну оцінку, вказав мотиви, з яких виходив, й ухвалив рішення, яке відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Переконливих доводів для зміни судових рішень, шляхом пом'якшення ОСОБА_2 покарання чи звільнення засудженого від його відбування на підставі статей 69, 75 КК, або для їх скасування в порядку ч. 2 ст. 437 КПК із касаційних скарг захисника та потерпілих не вбачається.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданої до неї копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
у х в а л и л а:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 лютого 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2015 року стосовно ОСОБА_2.
ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д і:
Т. В. Матієк
Н. О. Марчук
А. А. Солодков