Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В. І.,

суддів: Лагнюка М. М., Франтовської Т. І.,

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2015 року у кримінальному провадженні № 42015160240000071,

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2015 року подання судді Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю. В. про передачу до іншого суду матеріалів за клопотанням слідчого СВ Білгород - Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області Гетманченка І. В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у кримінальному провадженні № 42015160240000071 від 22 липня 2015 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 377 КК України, залишено без задоволення, а матеріали провадження за вищевказаним клопотанням направлено до Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області для розгляду по суті.

Як убачається зі змісту поданої касаційної скарги, ОСОБА_1 просить змінити зазначену ухвалу та призначити новий розгляд вказаного поданням слідчого СВ Білгород - Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області Гетманченка І. В. від 03 вересня 2015 року у суді першої інстанції іншої області, тобто змінити підсудність його розгляду.

Таким чином, прохання ОСОБА_1 не узгоджуються з положеннями статей 436, 438 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 424 КПК України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

Також, відповідно до положень ч. 2 вказаної процесуальної норми, ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Однак, оскаржувана підозрюванимухвала апеляційного суду не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки не перешкоджає провадженню у справі, а доводи щодо порушення правил підсудності можуть бути включені до скарги на судові рішення постановлені по суті, тому колегія суддів вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Крім того, заявлені вимоги підозрюваного у касаційній скарзі про зміну підсудності вже переглядалися в суді касаційної інстанції в порядку ст. 34 КПК України, в результаті чого ВССУ висловив свою позицію щодо вищенаведених вимог у своїй ухвалі від 22 жовтня 2015 року, зазначивши, що кримінальне провадження у розумінні ст. 34 КПК України є тотожним поняттю "судове провадження", визначеному в п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, і направлення до відповідного суду вищого рівня подання чи клопотання про визнання підсудності кримінального провадження можливе лише після направлення справи до суду першої інстанції в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України, для її розгляду по суті за правилами глав 27, 28 КПК України (4651-17) .

Разом з тим, підозрюваний не позбавлений права самостійно звернутися з клопотання до Апеляційного суду Одеської області про направлення подання слідчого до іншого суду Одеської області для вирішення по суті з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 34 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів -

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2015 року.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.