5-995ск16 Про незаконне переміщення психотропної речовини через кордон України з метою її подальшого збуту - 26.01.2016 Прийняття

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 17 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року у кримінальному провадженні № 22014101110000110 щодо останнього,

Вироком районного суду:

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України та призначено йому покарання за ч. 3 ст. 305 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди та конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди та конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання встановлено з 14.07.2014 року.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне переміщення психотропної речовини через кордон України з метою її подальшого збуту, знаходячись 01.07.2014 року в Інтернет - кафе зайшов на WEB-сайт Інтернет - магазину "Evolution" активізувавшись під власним логіном та паролем, знайшов у іноземного продавця пропозицію з продажу психотропної речовини МДМА у формі пігулок, після чого діючи умисно придбав у невстановленої особи партію вказаних пігулок, бажаючи незаконно перемістити на територію України психотропну речовину у міжнародному поштовому відправленні. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 розрахувався за вказані пігулки та їх доставку поштою на територію України, через електронну платіжну систему "Bitcom" за допомогою невстановленої особи та її карткового рахунку, грошові кошти в сумі 13 200 грн. Після чого, він перевірив за допомогою свого акаунта в Інтернет - магазині "Evolution", що придбані ним вищевказані пігулки, відправлені поштовим відправленням в Україну на його адресу, та почав очікувати їх надходження.

10.07.2014 року в зоні митного контролю ДОПП "Укрпошта" відділу міжнародних відправлень № 1 митного посту "Спеціалізований" під час митного огляду міжнародного поштового відправлення № СС041457002NL від 02.07.2014 року, яке передавалось з Нідерландів в Україну на адресу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) надійшло: 281 пігулка жовтого кольору з відтисками "GOLD" і "199,9 mg" та 107 пігулок помаранчевого кольору з відтиском "Wi Fi".

Виконуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_2 пересвідчившись, що придбані ним пігулки, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, відправлено поштовим відправленням з Нідерландів в Україну на його адресу, очікуючи їх надходження та маючи на меті подальший збут психотропної речовини "МДМА", 12.07.2014 року за допомогою свого мобільного телефону, запропонував невстановленій особі, записаній в його телефонній книзі під ім'ям "ОСОБА_6" придбати у нього психотропну речовину МДМА.

14.07.2014 року о 12 год. 50 хв. ОСОБА_2 усвідомлюючи незаконність своїх дій, продовжуючи реалізовувати свій незаконний умисел, спрямований на контрабандне переміщення в Україну особливо небезпечної психотропної речовини з метою її подальшого збуту, прийшов до Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Лівобережний поштамп, де отримав поштове відправлення № СС041457002NL та направився з ним до виходу з поштового відділення, після чого був затриманий співробітниками СБУ.

Згідно висновку експерта № 29/8 від 12.08.2014 року дослідження 281 пігулки з одної сторони які містять надпис "GOLD", а з іншої сторони "199,9mg" загальна маса яких становить 124,9025 грам та які містять у своєму складі МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), відповідна маса МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетаміну) в 281 пігулці становить 61,8267 г. та 107 пігулок, з одної сторони які містять напис "Wi Fi", з другою - роздільну смугу, маса 107 пігулок - становить 48,7757 г., які містить у своєму складі МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), відповідна маса МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) в 107 пігулках становить 21,8857 г.

Відповідно до "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 р. (770-2000-п) , МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) відносить до особливо небезпечних речовин, обіг яких заборонено. Згідно з Таблицею "Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 р. (z0513-00) , МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) масою 15 і більше грамів відноситься до особливо великих розмірів.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року апеляційні скарги прокурора у провадженні та захисника ОСОБА_3 частково задоволені,а вирок районного суду змінено, пом'якшено засудженому ОСОБА_2 покарання за ч. 3 ст. 305 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди та конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та постановлено вважати ОСОБА_2 засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди та конфіскацією майна.

В іншій частині вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи правильності кваліфікації дій та доведеності вини, просить судові рішення щодо ОСОБА_2 змінити, призначити покарання шляхом застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням без конфіскації майна.

Як на підстави для прийняття такого рішення, захисник посилається на те, що суд не врахував, обставину, що пом'якшує покарання, а саме: кримінальні правопорушення були вчинені внаслідок збігу тяжких та особистих сімейних обставин.

Крім того, захисник зазначає, що при призначенні додаткового покарання у виді конфіскації майна відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за корисливі злочини, в той же час як досудовим та судовим слідством встановлена відсутність корисливого мотиву в інкримінованих ОСОБА_2 кримінальних правопорушеннях.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання захисником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, суд касаційної інстанції, згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Як вбачається з касаційної скарги захисника, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, та кваліфікація його дій не оспорюються.

Що стосується доводів захисника про суворість призначеного ОСОБА_2 покарання, то вони на думку колегії суддів є непереконливими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи його ОСОБА_2 суд першої інстанції, як вбачається з вироку, врахував, що злочини вчинені засудженим відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, згідно класифікації визначеної ст. 12 КК України, характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного, який раніше не судимий, на момент затримання працював організатором та ведучим корпоративних свят та заходів, за місцем навчання та праці характеризується позитивно, не одружений на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнав, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

В свою чергу, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за апеляційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_3 у порядку ст. 404 КПК України, не погодився з висновком районного суду щодо міри призначеного покарання внаслідок суворості, та вказав у своїй ухвалі, що суд першої інстанції залишив поза увагою обставини злочину, а саме те, що він вчиняв злочини з метою полегшити страждання своєї матері від онкологічного захворювання, з приводу якого вона була прооперована, а знеболюючі, які вона приймала не допомагали, через мережу Інтернет замовив психотропну речовину - МДМА, про знеболюючі властивості якої та здатність зупиняти ріст ракових клітин він дізнався з Інтернету, а також особливість одного із злочинів, який є закінченим замахом на незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_2, врахував, його молодий вік, бездоганну поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем навчання та роботи, який вів активне спортивне життя, має чисельні дипломи переможця спортивних змагань та грамоти, вперше притягується до відповідальності, має вищу освіту. При цьому, ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, який вчинив внаслідок збігу тяжких сімейних обставин через хворобу матері, яка є інвалідом 3 групи.

Крім того, наведені обставини, суд апеляційної інстанції обґрунтовано розцінив як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України та дійшов висновку про можливість призначення за вчинення вказаних злочинів покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Також апеляційний суд правильно указав, що підстав для застосування щодо засудженого ОСОБА_2 вимог ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням відсутні з огляду на ступінь тяжкості та суспільну небезпечність вчинених злочинів.

Разом із тим, що стосується доводів захисника про неправильне застосування кримінального закону в частині призначення ОСОБА_2 додаткового покарання у виді конфіскації майна, то вони є не обґрунтованими.

Так, ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України, передбачено крім основного покарання у виді позбавлення волі також і додаткове - у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Під користю у чинному законодавстві розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Як убачається з судових рішень, засуджений ОСОБА_2 за допомогою свого мобільного телефону спілкувався з невстановленою особою на ім'я "Андрей Николос" та погодився продати останньому придбану психотропну речовину МДМА, оскільки всі свої кошти витратив на купівлю цього препарату.

Вказані обставини не заперечував засуджений і у судовому засіданні, повністю визнав свою вину в інкримінованих злочинах.

Таким чином, підтверджується наявність корисливого мотиву в діяннях ОСОБА_2, тому суд на законних засадах призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна.

На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 районним судом покарання, яке обґрунтовано змінено судом апеляційної інстанції на користь засудженого є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Саме таке покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65, 66, 69 КК України, і підстав для його пом'якшення із застосуванням ст. 75 КК України, як про це просить захисник у своїй скарзі, колегія суддів не вбачає.

Наведені у касаційній скарзі доводи захисника ОСОБА_1, за своїм змістом аналогічні доводам апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 і на них надано обґрунтовані відповіді. ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. З такими висновками суду погоджується і касаційна інстанція, а тому не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити згідно із п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 17 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року щодо останнього.