Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кульбаби В.М.,

суддів Зубара В.В., Пойди М.Ф.,

розглянула 25 січня 2016 року в м. Києві у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 вересня 2015 року щодо ОСОБА_1, постановлені у кримінальному провадженні № 1201422048005155,

Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 червня 2015 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Харкова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 29 вересня 2014 року о 10 год, перебуваючи на площі "Свободи" у м. Харкові, діючи з мотивів явної

неповаги до суспільства, відкрито дістав з кармана принесений з собою револьвер моделі "ЕкоI Python3", калібру 4 мм, номер "НОМЕР_1", призначений для розважально-тренувальної стрільби, з набоями Флобера, калібру 4 мм (не бойового призначення) та, знаходячись у натовпі, почав демонструвати його та погрожувати оточуючим.

Після чого, поклавши револьвер в карман, направився у сторону метро "Держпром", однак, побачивши, що за ним слідують раніше не знайомі йому особи, діючи з хуліганських мотивів, почав стріляти у їх бік, спричинивши ОСОБА_2, в якого влучив, легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 вересня 2015 року вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор не погоджується із судовими рішеннями постановленими відносно ОСОБА_1 та ставить питання про їх скасування з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор не погоджується з висновками суду про можливість звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, та зазначає, що, приймаючи вказане рішення, суд не взяв до уваги, що вчинений засудженим злочин відноситься до категорії тяжких та скоєний проти громадського порядку та моральності. ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання скаржником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Доведеність винуватості та кваліфікація дій засудженого за ч. 4 ст. 296 КК України у касаційній скарзі не оспорюється, а тому суд касаційної інстанції судові рішення в цій частині не переглядає.

Як убачається з копії вироку, при призначенні покарання ОСОБА_1 судом враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, однак при цьому не спричинив тяжких наслідків, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно.

Судом досліджено заяву потерпілого ОСОБА_2, який стверджував про примиренням із засудженим та відшкодування останнім завданих збитків.

Покарання винному призначено, із врахуванням положень ст.ст. 50, 65 КК України, у межах санкції ч. 4 ст. 296 КПК України.

Беручи до уваги наведене, позитивні дані про особу засудженого, який щиро покаявся у вчиненому, має на утриманні хворого батька похилого віку,

позицію потерпілого, який просив призначити засудженому покарання не пов'язане із позбавленням волі, суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.

Апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляційної скарги прокурора, з аналогічних, наведеним у касаційній скарзі, підстав та погодився з судом першої інстанції щодо призначеного засудженому покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, є обґрунтованою та вмотивованою.

Підстав вважати призначене ОСОБА_1 покарання невідповідним ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок м'якості та необґрунтованим застосування ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора, та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 вересня 2015 року щодо ОСОБА_1, постановлені у кримінальному провадженні № 1201422048005155.