826/16759/14 Про визнання протиправними та скасування рішення про корегування митної вартості імпортованих товарів та картки відмови - 10.12.2015 Прийняття

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за позовом приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" пред'явило позов до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 29 квітня 2014 року № 100250004/2014/000039/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 квітня 2014 року № 100250004/2014/00073.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 29 квітня 2014 року № 100250004/2014/000039/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару від 29 квітня 2014 року № 100250004/2014/00073.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Київська міська митниця Державної фіскальної служби України, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 03 січня 2014 року між компанією "RISEKIND LTD", Китай (продавець) та приватним підприємством "Акрілат-Хімконтракт" (покупець, декларант) укладено контракт № 14/01-13 та Додаток № 4 від 28 лютого 2014 року, відповідно до умов якого покупець зобов'язується прийняти та оплатити L-Лізин HCL у кількості 35,00 тонн за ціною 844,00 доларів США.

Загальна вартість партії становить 29540,00 доларів США. Оплата здійснюється протягом 45 днів з дати коносамента.

Позивачем за митною декларацією № 100250004/2014/092337 від 29 квітня 2014 року було заявлено до митного оформлення товар - Лізин HCL амінокислота у вигляді дрібних гранул бежевого кольору із специфічним запахом для хімічних перетворень.

Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і складала 29 540,00 дол. США.

Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією № 100250004/2014/092337 від 29 квітня 2014 року, у митниці виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару, в зв'язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи, а саме:

1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

4) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

Декларант на виконання вимоги митного органу надав наступні документи:

1) платіжне доручення № 1560 від 30 квітня 2014 pоку;

2) платіжне доручення № 1557 від 28 квітня 2014 pоку;

3) податкову накладну № 26 від 06 травня 2014 pоку;

4) податкову накладну № 39 від 07 травня 2014 pоку;

5) податкову накладну № 454 від 30 квітня 2014 pоку;

6) лист від виробника про структуру компанії від 18 листопада 2013 року;

7) переклад листа від виробника про структуру компанії від 18 листопада 2013 року;

8) міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 434 від 25 квітня 2014 року;

9) коносамент (Bill of Lading) № від 28 лютого 2014 pоку;

10) прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 24 лютого 2014 pоку;

11) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Цінова оцінка ТПП товару № Ц-251/2 від 16 квітня 2014 pоку;

12) інвойс-рахунок № 8255-23824 від 28 лютого 2014 pоку;

13) пакувальний лист від 28 лютого 2014 pоку;

14) страховий поліс № РYІЕ 201431010000002234 від 21 лютого 2014 pоку;

15) додаток № 4 до зовнішньоекономічного договору від 28 лютого 2014 pоку;

16) зовнішньоекономічний контракт № 14/01-13 від 13 січня 2014 року;

17) ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 № ДРД-00 № 303816 від 29 квітня 2014 pоку;

18) міжнародний ветеринарний сертифікат № 220000214001473 від 18 лютого 2014 pоку;

19) сертифікат про походження товару загальної форми № ССРІТ 140184455 від 28 лютого 2014 pоку;

20) лист від виробника про дати на документах від 26 березня 2014 pоку;

21) переклад листа від виробника про дати на документах від 26 березня 2014 pоку;

22) сертифікат якості від виробника від 26 лютого 2014 pоку;

23) копію митної декларації країни відправлення № 091020140102115470 від 21 лютого 2014 року.

За результатами розгляду поданих документів Київською міжрегіональною митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості № 100250004/2014/000039/1 від 29 квітня 2014 року, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом, та заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250004/2014/00073 від 29 квітня 2014 року.

За письмовою заявою позивача товар був випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій за електронною митною декларацією від 30 квітня 2014 року № 100250004/2014/092345.

Також позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці із листом від 16 липня 2014 року № 67 (вхід. від 21 липня 2014 року № 23228/7) щодо перегляду рішення про коригування митної вартості від 29 квітня 2014 року № 100250004/2014/000039/1 на товар "L-Лізин Сульфат (Сульфат 2,6-Диамино капронової кислоти, виробник Changchun Dahe Bio Technology Development Co., LTD, країна виробництва Китай".

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги зазначив, що висновок митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог приватного підприємства "Акрілат-Хімконтаркт" про визнання протиправними та скасування рішення Київської міжрегіональної митниці від 29 квітня 2014 року № 100250004/2014/000039/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 квітня 2014 року № 100250004/2014/00073.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України (4495-17) ) передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Здійснивши системний аналіз вказаних норм, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи.

Як вбачається із матеріалів справи для підтвердження визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору) декларантом було подано відповідачу наступні документи:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0003083 від 21 травня 2013 року;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 434 від 25 квітня 2014 року;

- коносамент (Bill of Lading) № DAZH039001 від 28 лютого 2014 року;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 24 лютого 2014 року;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Цінова оцінка ТПП товару № Ц-251/2 від 16 квітня 2014 року;

- рахунок-фактура (інвойс) № 8255-23824 від 28 лютого 2014 року;

- пакувальний лист від 28 лютого 2014 року;

- страховий поліс № 201431010000001260 від 21 лютого 2014 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 4 від 28 лютого 2014 року;

- зовнішньоекономічний контракт № 14/01-13 від 13 січня 2014 року;

- ветеринарні свідоцтва форми Ф-ДРД № 303816 від 29 квітня 2014 року;

- міжнародний ветеринарний сертифікат (компетентний орган країни-експортера) № 220000214001473 від 18 лютого 2014 року;

- сертифікат про походження товару загальної форми № ССРІТ140184455 від 28 лютого 2014 року;

- лист від виробника стосовно структури компанії від 18 листопада 2013 року;

- копії митної декларації країни відправлення № 100250004.2014.032337 від 29 квітня 2014 року.

Крім того, на декларант на виконання вимоги митного органу надав наступні документи: