Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 4 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015220300000604,

вироком Зміївського районного суду Харківської області від 4 серпня 2015 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харків, громадянина України, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

Вирішені питання про речові докази у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2015 року цей вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 14 червня 2015 року близько 08 години в домоволодінні АДРЕСА_2, в ході сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка виникла під час вживання спиртних напоїв, ОСОБА_2 навмисно наніс один удар ножем в область правої половини грудної клітки ОСОБА_3, чим заподіяв останньому тілесне ушкодження, у виді проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітки, закритий перелом 5-го ребра правої половини грудної клітки, що за ступенем тяжкості у своїй сукупності кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

У касаційній скарзі в інтересах ОСОБА_2 захисник ставить питання про скасування вироку Зміївського районного суду Харківської області від 4 серпня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2015 року вказуючи на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На думку захисника, покарання є явно несправедливим внаслідок суворості і таким, що підлягає зміні в сторону пом'якшення. Крім того, захисник ОСОБА_1 вважає, що при визначенні міри покарання ОСОБА_2 може бути застосована ст. 69 КК України та його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України на підставі досліджених в судовому засіданні доказів. Законність цього висновку, кваліфікація дій засудженого у касаційному порядку не оспорюються.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то воно обрано у відповідності до цих вимог закону.

Суд з достатньою повнотою врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, усі обставини справи, дані про особу винного, який не має судимості на підставі ст. 89 КК України, не працює, не одружений, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, за місцем мешкання характеризується негативно, як такий, що зловживає спиртними напоями, не має постійного місця проживання. Крім того, суд врахував обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, та обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину, в стані алкогольного сп'яніння.

Із урахуванням всіх обставин справи, суд призначив ОСОБА_2 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 121 КК України, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових правопорушень, навів у вироку переконливі підстави такого рішення, зазначивши, що за таких обставин буде досягнута мета покарання.

Апеляційний розгляд кримінального провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Всі доводи апеляції захисника, щодо м'якості призначеного ОСОБА_2 покарання, належно перевірені апеляційною інстанцією, на них надано змістовні відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Враховуючи викладене, касаційні вимоги захисника ОСОБА_1 безпідставні.

Інших доводів, які були б підставами для зміни чи скасування судового рішення, у касаційній скарзі захисника не наведено.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 4 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2015 року.

ухвала оскарженню не підлягає.