Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів: Кравченка С.І., Тельнікової І.Г.,

при секретарі Гапоні В.О.,

за участю прокурора Цигана Ю.В.,

розглянула в судовому засіданні м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040360000369, за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2015 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

Вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 4 червня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватою у пред'явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді 60 годин громадських робіт;

- за ч. 2 ст. 125 КК України - у виді 200 годин громадських робіт.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт. Крім того, ОСОБА_1 слід вважати засудженою вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. Постановлено, що зазначені вироки повинні виконуватися самостійно.

На вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 4 червня 2015 року щодо ОСОБА_1 прокурором була подана апеляційна скарга, в якій він просив вирок суду змінити, виключивши з нього, як зайво застосовану, кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку з чим вважати останню засудженою за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт. Вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року виконувати самостійно. В іншій частині оскаржуваний вирок прокурор просив залишити без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2015 року прокурору було відмовлено у відкритті апеляційного провадження. ухвала апеляційного суду була мотивована тим, що судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Свої доводи обґрунтовує тим, що в ухвалі про відмову у відкритті провадження суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку, що прокурор в апеляційній скарзі оскаржує фактичні обставини справи. В той час, як суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1, про що вказував прокурор в апеляційній скарзі, апеляційний суд в порушення вимог процесуального закону відмовився відкривати провадження за скаргою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав, що касаційна скарга підлягає до задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що така підлягає задоволеннюна таких підставах.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор в апеляційній скарзі зазначав, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати лише за ч. 2 ст. 125 КК України, а не за сукупністю злочинів, оскільки складом вказаного злочину охоплюється спричинення останньою легких тілесних ушкоджень потерпілому та завдано їх в межах єдиного умислу обвинуваченої, спрямованого на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю потерпілого.

Апеляційний суд посилаючись на те, що кримінальне провадження було розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому відмовив прокурору у відкритті апеляційного провадження та зазначив, що суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винуватою у пред'явленому їй обвинуваченні, у доведеності складу злочину якого наполягав прокурор під час судового розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2015 року прокурору відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його скаргою на вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 4 червня 2015 року щодо ОСОБА_1, а скаргу повернуто з посиланням, що прокурор не має права оскаржувати фактичні обставини справи.

Разом з тим, як убачається з матеріалів провадження, прокурором в апеляційній скарзі не оспорювалися фактичні обставини справи, а ставилося питання про зміну вироку в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій винної.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов передчасного рішення про повернення апеляційної скарги прокурору з мотивів неможливості ним оскаржувати вирок щодо ОСОБА_1 з підстав неправильного застосування кримінального закону при розгляді справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому рішення апеляційного суду не можна визнати законним.

Враховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а касаційна скарга прокурора задоволенню з призначенням нового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді, суду необхідно звернути увагу на точні вимоги Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та постановити законне рішення.

Керуючись статтями 433 - 439 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2015 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 4 червня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.