Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

доповідача Мороза М. А., суддів Вільгушинського М. Й., Дембовського С. Г., за участю: прокурора Єщенко О. П.,при секретарі Буланову О. П.,

розглянула в судовому засіданні 21 січня 2016 року в м. Києві кримінальне провадження № 12014020010000897 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 08 квітня 2015 року щодо ОСОБА_7

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2015 року

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, мешканця м. Вінниці, в порядку ст. 89 КК такого, що не має судимості, засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді 100 год. громадських робіт.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 1 259,34 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 5 000 грн моральної шкоди та 3 200 грн витрат на правову допомогу.

Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 08 квітня 2015 року зазначений вирок скасовано у частині кваліфікації дій ОСОБА_7 та призначеного йому покарання, засуджено його за ч. 1 ст. 296 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки 6 місяців, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених частинами 2, 3, 4 ст. 76 КК.

ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 12 лютого 2014 року приблизно о 20.10 год., перебуваючи у АДРЕСА_1, з хуліганських спонукань вчинив конфлікт з невідомою йому ОСОБА_9, штовхнувши останню та висловившись у її бік нецензурними словами. У відповідь на такі дії ОСОБА_8 зробила йому зауваження, на що ОСОБА_7, продовжуючи конфлікт, незважаючи на перебування в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно завдав ОСОБА_8 один удар кулаком правої руки в область лівої половини обличчя, внаслідок чого потерпіла впала, отримавши легкі тілесні ушкодження та зазнавши фізичного болю.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення кримінального процесуального закону. Вважає, що дії ОСОБА_7 як хуліганство апеляційним судом кваліфіковано невірно. Зазначає, що судом не досліджено механізм спричинення тілесного ушкодження. Указує, що суд у вироку не зазначив, чому бере до уваги одні докази щодо причин виникнення та обставин конфлікту та відкидає інші. Просить скасувати вирок та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим і просив залишити його без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте, зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК не можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом.

Висновок апеляційного суду про безпідставну перекваліфікацію судом першої інстанції дій ОСОБА_7 з ч. 1 ст. 296 КК на ч. 1 ст. 125 КК та про направленість умислу ОСОБА_7 на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства ґрунтується на сукупності ретельно досліджених судом доказах, яким дана належна оцінка, і є правильним.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_8 показала, що після того як вона зробила зауваження ОСОБА_7 щодо неправомірних дій відносно ОСОБА_9, останній безпричинно завдав їй удар кулаком в обличчя, внаслідок чого вона впала. ОСОБА_7 повторно намагався її вдарити.

Ці її показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та об'єктивно підтверджуються даними, які містяться у протоколах усної заяви про злочин, пред'явлення особи для впізнання, слідчого експерименту, висновках експертів та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до висновку експерта № 212 від 17 лютого 2014 року у потерпілої ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження і синці на обличчі, на грудній клітці, садна в проекції правого променево-зап'ястного суглоба, які належать до легких тілесних ушкоджень, що виникли від дії тупого предмету, можливо 12 лютого 2014 року.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 відзначалися особливою нахабністю, грубістю, були пов'язані з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки, бажанням показати свою вищість.

За цих обставин дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 296 КК кваліфіковано правильно.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування судових рішень, не встановлено.

Даних, які би свідчили, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, не виявлено.

Покарання ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 08 квітня 2015 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.