Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

доповідача Мороза М. А., суддів Колесниченка В. М., Крижановського В. Я., за участю прокурора Матюшка О. А.,при секретарі Буланову О. П., розглянула в судовому засіданні 21 січня 2016 року у м. Києві кримінальне провадження № 12014180010003315 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому провадженні у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 16 лютого 2015 року щодо ОСОБА_6

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2014 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кам'янка Березнівського району Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1 судимого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2014 року за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн, засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 16 лютого 2015 року вирок змінено, пом'якшено ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених частинами 3, 4 ст. 76 КК.

ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, маючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, придбав у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленої особи психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін.

11 червня 2014 року близько 13.00 год., перебуваючи на вул. Київській в м. Рівному, в ході проведення оперативної закупівлі, ОСОБА_6 незаконно збув ОСОБА_7 за 100 грн один поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору. Згідно висновку експерта № 476 від 12 червня 2014 року зазначена речовина є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, - метамфетаміном, вагою 0,0059 г у перерахунку на суху речовину.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі ОСОБА_6 через м'якість. Посилається на безпідставне застосування апеляційним судом до засудженого ст. 69 КК та необґрунтоване звільнення його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_6 через м'якість є обґрунтованими.

Як видно з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання, не встановивши пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, призначив ОСОБА_6 покарання у виді мінімального строку, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.

Розглядаючи апеляційну скаргу обвинуваченого, апеляційний суд в ухвалі правильно зазначив, що суд першої інстанції у вироку лише послався на ст. 65 КК, однак не вказав, які саме дані про особу ОСОБА_6 та обставини, що впливають на призначення покарання, він враховує. Крім того, встановивши у судовому засіданні, що обвинувачений визнав свою вину та щиро розкаявся, суд першої інстанції не мотивував у вироку свого висновку про те, що пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин не виявлено.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_6 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, не одружений, має на утриманні малолітню дочку. Також ОСОБА_6 вчинив злочин при проведенні оперативної закупівлі, маса психотропної речовини є незначною.

Разом із тим, призначаючи ОСОБА_6 покарання нижче мінімального строку, передбаченого санкцією відповідної статті, та звільняючи його від відбування покарання з випробуванням, апеляційний суд в ухвалі не зазначив, яким чином встановлені у судовому засіданні апеляційного суду обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину або свідчать про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства.

Зокрема, судом не взято до уваги, що ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів до покарання у виді штрафу, однак на шлях виправлення не став, злочин вчинив протягом місяця після постановлення попереднього вироку.

Крім того, щире каяття ОСОБА_6 викликає сумнів, оскільки у судовому засіданні суду першої інстанції останній не заперечував, що займається збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, що є єдиним джерелом його доходів, у тому числі після порушення даного кримінального провадження, зазначаючи при цьому, що не вважає свою діяльність злочинною, оскільки не примушує осіб вживати наркотичні засоби, а збуває наркотичні засоби лише за їх проханням.

Отже, приймаючи рішення про застосування до ч. 2 ст. 307 КК статей 69 і 75 КК та призначення ОСОБА_6 покарання нижче мінімального строку, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, та звільнення його від призначеного покарання з випробовуванням, суд апеляційної інстанції недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

На думку колегії суддів, за наведених судом обставин кримінального провадження та за відсутності інших обставин, які відповідно до вимог закону можуть істотно вплинути на висновок суду щодо виду та розміру покарання, призначене ОСОБА_6 покарання є не мотивованим і занадто м'яким.

З огляду на викладене ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового апеляційного розгляду, під час якого суду необхідно врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора, та у разі доведеності винуватості ОСОБА_6. у вчиненні злочину призначити покарання згідно з вимогамизакону.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 16 лютого 2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.