Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Тельнікової І.Г.,

суддів Літвінова Є.В., Орлянської В.І.,

при секретарі Асановій Є.С.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014040700001808 за обвинуваченням

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки м. Дніпропетровська, проживаючої по АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора Парусова А.М.,

за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1 та прокурора на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 6 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2015 року,

Як вбачається зі змісту касаційної скарги засуджена ставить питання про зміну постановлених судових рішень, застосування ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного покарання. Вказує, що визнала вину, щиро розкаялася, має низку тяжких захворювань, утримує матір похилого віку.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про зміну постановлених судових рішень, виключення з них застосування ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання, як зайвого. Зазначає, що епізод від 2 жовтня 2014 року, вчинений ОСОБА_1, вчинений до постановлення попереднього вироку від 08.10.2014 року, охоплюється єдиною кваліфікацією за ч. 2 ст. 307 КК України з епізодами, вчиненими після постановлення цього вироку. Тому, за його вчинення не може бути призначене окреме покарання. Вказує, що апеляційний суд на вказані порушення вимог закону увагу не звернув, не виправив їх.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав доводи, викладені у касації прокурора і заперечував проти доводів скарги засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженої підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 6 травня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за:

- ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 жовтня 2014 року, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 6 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 жовтня 2014 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.

Вирішені питання про речові докази та судові витрати у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2015 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона будучи раніше судимою за злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, у невстановленому слідством місці і у невстановлений слідством час, придбала невстановлену слідством кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого (не менше 0, 6926 г), який до 02.10.2014 року з метою збуту зберігала за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1.

02.10.2014 року приблизно о 15 год. 32 хв. ОСОБА_1 на території середньої загальноосвітньої школи № 98, розташованої по вул. Карагандинська, № 7-А у м. Дніпропетровську, умисно, з корисливих мотивів, незаконно повторно збула ОСОБА_2 за 70 грн. 1 мл особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0335 г.

ОСОБА_1 у невстановленому слідством місці і у невстановлений слідством час, повторно придбала невстановлену слідством кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого (не менше 0,9024 г), після чого незаконно зберігала його з метою збуту за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1.

20.10.2014 року приблизно о 14 год. 42 хв. ОСОБА_1 знаходячись на території середньої загальноосвітньої школи № 129, розташованої по вул. Космонавтів, №10 в м. Дніпропетровську, незаконно повторно збула за 80 грн. ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 0,9024 г, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0118 г.

ОСОБА_1 у невстановлені слідством місці та час повторно придбала невстановлену слідством кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого (не менше 1,0334 г), після чого незаконно зберігала його з метою збуту за місцем свого проживання в квартиріАДРЕСА_1 до 20.10.2014 року.

20.10.2014 року близько 15 год. 18 хв., ОСОБА_1 знаходячись на території середньої загальноосвітньої школи № 129, розташованої по вул. Космонавтів, № 10 в м. Дніпропетровську, незаконно, повторно за 80 грн. збула ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 1,0334 г, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0163 г.

ОСОБА_1 у невстановлені слідством місці та час повторно придбала невстановлену слідством кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого (не менше 1,2411 г), після чого незаконно зберігала його з метою збуту за місцем свого проживання в квартиріАДРЕСА_1 до 20.10.2014 року.

20.10.2014 року о 16 год. 47 хв., ОСОБА_1 знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, незаконно повторно за 100 грн. збула ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 1,2411 г, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0306 г.

20.10.2014 року приблизно о 17 год. 58 хв. ОСОБА_1 була затримана, під час проведення її огляду і особистих речей було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц, ємністю 10,0 мл, в якому знаходилась рідина коричневого кольору об'ємом 2,0615 г, яка згідно висновку експертизи у своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого становить - 0,0453 г, який ОСОБА_1, незаконно, повторно придбала та зберігала при собі з метою збуту.

20.10.2014 року, в період часу з 18 год. 59 хв. до 19 год. 31 хв., за місцем мешкання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 був проведений санкціонований обшук, в ході якого виявлено та вилучено медичний шприц об'ємом 20,0 мл заповнений рідиною коричневого кольору об'ємом 11,2 мл яка, згідно висновку експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, маса якого становить 0,2623 г.

Як убачається з касаційних скарг доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та кваліфікація її дій у касаційному порядку не оспорюються.

Що стосується призначеного покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно обрано у відповідності до цих вимог закону. Суд з достатньою повнотою врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, усі обставини справи, дані про особу винної.

Зокрема, при призначенні покарання ОСОБА_1, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу винної, яка раніше неодноразово судима, у тому числі і за вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, посередньо характеризується за місцем проживання, офіційно не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога перебуває з діагнозом "Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності", має тяжку хворобу, є інвалідом другої групи.

Обґрунтовано визнані судом обставинами, що пом'якшують покарання, - визнання вини, щире каяття та наявність хронічних захворювань і правильно не встановлено таких, що його обтяжують.

Із урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається засуджена у скарзі, суд призначив ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, навів у вироку переконливі підстави такого рішення, зазначивши, що за таких обставин буде досягнута мета покарання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується, що призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, сприятиме її виправленню і перевихованню, попередженню вчинення нових злочинів, а тому не вбачає підстав для прийняття рішення про його пом'якшення із застосуванням ст. 69 КК України.

Правильно застосовано при визначенні остаточного покарання ОСОБА_1 й вимоги ч. 1 ст. 71 КК України.

Що стосується доводів прокурора про безпідставне призначення судом покарання за ч. 4 ст. 70 КК України, то вони є слушними.

Відповідно до ст. 33 КК України та роз'яснень, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України призначається покарання у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції.

За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті), які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Оскільки епізод злочинної діяльності від 2 жовтня 2014 року ОСОБА_1 вчинений до постановлення 8 жовтня 2014 року попереднього вироку Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, охоплюється єдиною кваліфікацією за ч. 2 ст. 307 КК України, як і епізоди вчинені після постановлення цього вироку, то за нього не може бути призначене окреме покарання.

Призначення покарання відповідно до вироку суду із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України погіршує становище засудженої, оскільки їй спочатку призначено покарання за всіма епізодами злочинної діяльності по пред'явленому обвинуваченню, а потім ще й окремо за сукупністю злочинів: окремого епізоду від 2 жовтня 2014 року цього ж обвинувачення із попереднім вироком.

Таким чином, рішення про застосування ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 є зайвим і підлягає виключенню, а відповідно підлягає зменшенню й остаточна міра покарання.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку на вказане порушення вимог закону увагу не звернув, постановив передчасне рішення про залишення вироку без зміни.

За таких підстав, судами неправильно застосовано кримінальний закон, а тому судові рішення не можна визнати законними і справедливими, вони підлягають зміні.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково, а касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 6 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2015 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити рішення про призначення їй покарання із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої і на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання - 6 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.

В решті судові рішення залишити без зміни.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.