Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Літвінова Є.В.,

суддів Тельнікової І.Г., Орлянської В.І.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 21 січня 2016 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року та вирок Апеляційного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року,

вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Звільнено ОСОБА_3 від відбування основного покарання, на підставі п. "є" ст. 1 Закону України " Про амністію у 2014 році".

Вирішені питання про речові докази, судові витрати та цивільні позови у справі.

Апеляційним судом м. Києва цей вирок скасовано в частині призначеного покарання та постановлено свій вирок від 20 жовтня 2015 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 17 серпня 2012 року, приблизно о 23 год. 40 хв., керуючи технічно справним автомобілем "Хонда Аккорд", державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по проспекту Броварському зі сторони мосту Метро в м. Києві в районі п'ятої електороопори від заїзду до КП "Гідропарк", у порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 підпункту "б", 10.1, 11.4 та п. 1.3 додатку № 2 Правил дорожнього руху України, перед зміною напрямку руху, пов'язаною з виконанням маневру розвороту на ділянці дороги з двостороннім рухом, яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку не переконався, що цей маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу через осьову лінію 1.3, перетинати яку забороняється. Під час руху, ОСОБА_3, не врахував дорожню обстановку та проявив неуважність до її змін, не дав дорогу мотоциклу "Kawasaki Ninja ZX-6R", державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення. У результаті даної дорожньо-транспортної події, водію мотоцикла "Kawasaki Ninja ZX-6R" ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження, від яких він 18.08.2012 року помер в приміщенні Київської лікарні швидкої медичної допомоги.

Як убачається зі змісту касаційної скарги захисник вважає засудження ОСОБА_3 незаконним. Вказує на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону. Наголошує, що вина його підзахисного не доведена та не підтверджується зібраними у справі доказами. Висновки експертиз вважає неповними та необ'єктивними. Зазначає, що суд не взяв до уваги низку доказів, які виправдовують його підзахисного. Вважає, що причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення правил дорожнього руху водієм мотоцикла ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, думки прокурора та потерпілої ОСОБА_1, які вважали судові рішення законними та обґрунтованими і заперечували проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

При вирішенні питання про скасування або зміну вироку, ухвали, постанови відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України, суд касаційної інстанції керується статтями 370-372 цього Кодексу і не переглядає судові рішення з підстав однобічності і неповноти дізнання та досудового слідства, щодо невідповідності висновків суду у вироку фактичним обставинам справи, неналежної оцінки доказів. Натомість, саме такі підстави є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.

З огляду на це, судова колегія при вирішенні питань, поставлених у касаційній скарзі виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції і в межах поданої апеляції перевірених колегією суддів апеляційного суду.

За змістом ст. 323 КПК України, вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах повно зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість підсудного у його вчиненні достовірно підтверджені матеріалами справи. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані й оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази.

Як убачається з матеріалів справи, цих вимог закону суд першої інстанції дотримався, у вироку правильно встановив фактичні обставини справи, провівши ретельний аналіз досліджених доказів.

Викладаючи свої висновки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину за викладених у вироку обставин, суд послався на сукупність об'єктивних доказів, які зібрані у передбаченому законом порядку, досліджені у судовому засіданні і обґрунтовано визнав доведеною винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_3 суд першої інстанції обґрунтував, дослідивши показання самого засудженого, який вину не визнав, зазначивши, що правил дорожнього руху не порушував, переконавшись у безпечності маневру здійснював перестроювання в ліву смугу, однак в нього врізалося два мотоцикли, які рухалися на великій швидкості. В судових дебатах зазначив, що в даній дорожньо-транспортній пригоді є його вина та вина водія мотоцикла.

Проаналізував суд і показання свідка ОСОБА_5, який зазначив, що разом з ОСОБА_4 їхали на мотоциклах, попереду автомобіль різко почав розвертатися і відбулося зіткнення мотоцикла ОСОБА_4 з автомобілем ОСОБА_3

Взято судом до уваги показання свідка ОСОБА_6, який зазначив, що перебував на добовому чергуванні, виїжджав на виклик та складав протокол огляду місця події. Автомобіль ОСОБА_3 знаходився на зустрічній смузі від напрямку в якому рухався. Швидкість мотоцикла ОСОБА_4 була встановлена на той момент з показань свідка ОСОБА_5, ОСОБА_3 пояснював, що він не бачив мотоцикла та не може сказати, з якою швидкістю той їхав. Експерт при проведенні авто-технічної експертизи брав за основу швидкість 80 км/год. На підставі показань свідка, проведення експертизи та відтворення обставин подій, було встановлено, що ОСОБА_3 робив розворот.

Здійснено посилання і на висновок № 397/ат від 19.09.2012 року, згідно з яким в момент первинного контакту автомобіль "Хонда Аккорд" взаємодіяв боковою лівою задньою частиною кузову з передньою частиною мотоцикла "Kawasaki Ninja ZX-6R". В момент первинного контакту повздовжні вісі транспортних засобів розташовувалися під кутом близько 80°. Після зіткнення транспортні засоби переміщувалися до місць кінцевого розташування, які зафіксовані на схемі ДТП, при цьому траєкторія руху мотоцикла, відповідає зафіксованим на схемі ДТП "подряпинам на асфальті". Під час руху від місця зіткнення до місця кінцевого розташування, задня частина автомобіля розверталася проти годинникової стрілки, під час чого задніми колесами вказаного автомобіля були утворені сліди "бокового юзу". Місце зіткнення автомобіля та мотоцикла знаходиться в лівій смузі руху відносно напрямку руху останнього.

Правильно покладено судом в основу вироку і висновок автотехнічної експертизи № 481 ат від 10.10.2012 року з якого убачається, що в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля "Хонда Аккорд" ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п. 10.1; 11.4 ПДР (1306-2001-п) України. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 10.1 ПДР (1306-2001-п) України. В діях водія автомобіля, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1; 11.4 ПДР (1306-2001-п) України. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій мотоцикла "Kawasaki Ninja ZX-6R", ОСОБА_4, повинен був керуватися вимогами п. 12.2, 12.3; 12.4 ПДР (1306-2001-п) України. В даній дорожній ситуації водій мотоцикла, як при фактичній, так при максимально допустимій швидкості руху, не мав технічної можливості уникнути зіткнення, шляхом застосування екстреного гальмування. В діях водія мотоцикла "Kawasaki Ninja ZX-6R" ОСОБА_4, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4 ПДР (1306-2001-п) України, які не перебувають в причинному зв'язку з настанням досліджуваної ДТП. З технічної точки зору, причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля "Хонда Аккорд" д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимогам п. 10.1 ПДР (1306-2001-п) України.

Проаналізовано і висновок № 11796/11797/13-52 від 03.04.2014 року, з якого убачається, що в момент первинного контакту поздовжні вісі автомобіля "Хонда Аккорд" та мотоцикла "Kawasaki" знаходились під гострим кутом, який міг відповідати куту зіткнення близько 70...80°, що був розкритий проти ходу годинникової стрілки відносно поздовжньої осі мотоцикла. На ділянці дороги, де сталась ця ДТП, заборонено здійснювати маневр розвороту. При швидкості руху, яка не перевищує допустиму швидкість за умовами втрати поперечної стійкості, при мінімальному конструктивному радіусі повороту автомобіль "Хонда Аккорд" може здійснити вказаний маневр з правої смуги руху, однак положення ТЗ в момент зіткнення не узгоджується із слідовою інформацією зафіксованою на схемі ДТП.

Взято до уваги і показання експертів:

- ОСОБА_7, який зазначив, що при проведенні ним експертизи стояло питання конкретно щодо встановлення кута контакту поздовжні вісі автомобіля "Хонда Аккорд" та мотоцикла "Kawasaki" в момент зіткнення. У даному випадку, кут визначався по слідам, залишеними транспортними засобами. Оскільки було встановлене первинне місце зіткнення та було відоме кінцеве розташування транспортних засобів, тому по цій інформації він створював переміщення. Під час проведення огляду транспортного засобу, він зважив на всі ті моменти, які необхідні для визначення кута і всі вони зазначені. Всі сліди на обох транспортних засобах він дослідив та проаналізував, на їх підставі зробив висновок.

- ОСОБА_8, який повідомив, що на підставі наданих матеріалів, водій мотоцикла не міг уникнути зіткнення. При проведенні експертизи він враховував повну зупинку мотоцикла, оскільки це є гарантією безпеки.

- ОСОБА_9, який ствердно показав, що згідно технічних характеристик автомобіля "Хонда", мінімальний радіус його розвороту становить 5,8 м. Враховуючи ці характеристики, визначалась можливість взагалі зайняти ним положення шляхом маневру ліворуч, при якому, його вісь знаходилась би під кутом 80° відносно осі мотоцикла та дороги. Після проведення аналізу було виявлено, що відповідно до технічних характеристик автомобіля "Хонда", навіть рухаючись по мінімальному радіусу руху, повинен був починати маневр з правого узбіччя, тобто за межами проїзної частини. Виходячи з цього, було встановлено, що в даних дорожніх умовах, при маневруванні автомобіля "Хонда" з правої смуги, його повздовжня вісь не могла відхилитися на кут 80°. Також, на визначення питань експертизи були надані швидкості, стосовно яких аналізувалося, на який максимальний кут могло розвернути автомобіль. Було встановлено, що при швидкості 30 км/год., автомобіль розвернуло б приблизно на 20°, при швидкості 40 км/год. на 15° та при швидкості 50 км/год. на 12°. При тій швидкості, з якою рухався автомобіль "Хонда", його не могло розвернути під кутом 80°, навіть при виникненні заносу. При швидкості 60 км/год., водію автомобіля достатньо лише злегка натиснути педаль гальмування для того, щоб автомобіль почав скидати швидкість, а водію мотоцикла, просто відпустити рукоятку газу. При таких швидкостях транспортних засобів уникнути зіткнення вдалося б без застосування екстреного гальмування. Якщо швидкість мотоцикла буде, наприклад, 50-55 км/год, то в такому випадку взагалі не знадобилося багато часу для гальмування, відстань гальмівного шляху складала б приблизно 1 м. Кут зайняття положення автомобіля до мотоцикла визначався за формулою, у якій зазначалися усі задані діапазони швидкостей, тобто 30, 40 та 50 км/год., також враховувався гальмівний шлях.

- ОСОБА_10, який показав, що на проїзній частині встановлено місце зіткнення автомобілів. Якщо б автомобіль "Хонда Аккорд" розвертався, то той кут, який вказаний в експертизі 80 градусів, він може встати в лівій смузі, але дещо вище подряпини. Кут був установлений раніше експертом та було визначено, що водій "Kawasaki" не робив ніякого маневру, а водій автомобіля "Хонда Аккорд" робив маневр розвороту, згідно показань ОСОБА_11, у ліву смугу. Встановлення розташування автомобіля "Хонда Аккорд" свідчить про виконання розвороту водієм автомобіля "Хонда Аккорд", а не про зміну смуги руху, як зазначає ОСОБА_11 Про те, що було розвертання, а не зміна смуги руху водієм ОСОБА_11, було встановлено в ході проведення експертизи. Експерти брали мінімальну швидкість, оскільки фактичну встановити не могли і чим більша швидкість автомобіля, тим більший радіус повороту, а якщо буде менша швидкість, то автомобіль буде заносити. Як вони встановили, так і встановили експерти НДКЦ, що під кутом 80 градусів перестроювання зробити неможливо, оскільки частина автомобіля вже знаходиться на зустрічній смузі. Показання ОСОБА_3 на відтворенні про перестроювання під кутом 40 градусів є також не можливим, оскільки навіть при такому куті, все одно частина автомобіля буде вже на зустрічній смузі руху. Вони спочатку встановили взаємне розташування автомобіля та мотоцикла, а потім вже місце зіткнення, після чого все будували на масштабній схемі, дане положення ставили на місце зіткнення. На масштабній схемі видно та можна сказати, що в момент зіткнення автомобіль ОСОБА_11 перетнув подвійну смугу руху. Те, що під час зіткнення автомобіль винесено на зустрічну смугу руху, він не заперечує, але під час зіткнення, передня частина автомобіля була вже на зустрічній смузі руху, оскільки це встановлено шляхом співставлення пошкодження транспортних засобів та зафіксована слідова інформація на місці ДТП. Ширина лівої проїзної частини 3-4 метри, а ширина автомобіля щонайменше 4-5 метрів. Якщо б автомобіль стояв у лівій частині смуги впоперек, то якась частина була на подвійній смузі, тому може сказати, що під час зіткнення автомобіля та мотоцикла, передня частина автомобіля знаходилась на зустрічній лівій смузі. Зазначив, що ними враховувалась маса водія 75 кг., але якщо брати до уваги масу пасажирів, які, до прикладу, були з водієм ОСОБА_11, то це все одно не змінить швидкість руху, лише до 1 км./год., але це не суттєво і ні на що не впливає. На ділянці дороги, де сталось ДТП, ОСОБА_3 здійснював розворот, що категорично заборонено.

- ОСОБА_12 зазначила, що вона досліджувала лише технічні питання, вказала, що на результат експертизи істотно не вплине, якщо брати масу водія іншу, а ні ж 75 кг. Інша маса водія не вплине суттєво на швидкість автомобіля. Якщо врахувати ще двох пасажирів, які були з водієм, то швидкість автомобіля ОСОБА_13 збільшиться приблизно на 1-2 км/год., що не вплине на висновок.

Досліджено судом протокол відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_5 і обвинуваченого ОСОБА_3 із схемою та фототаблицею до нього, під час якого, останні підтвердили та уточнили свої показання щодо виникнення механізму дорожньо-транспортної пригоди; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою ДТП, в якому зафіксовано обстановку на місці пригоди; протокол додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицю до нього.

Зазначені докази були ретельно перевірені судом, обґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку і повністю спростовують доводи касаційної скарги захисника засудженого про невинуватість його підзахисного у вчиненні інкримінованого злочину.

У вироку суд проаналізував і дав належну оцінку всім розглянутим в судовому засіданні доказам у їх сукупності. Критичну оцінку окремих доказів суд належним чином вмотивував.

Сукупність наведених у вироку цих та інших доказів, які узгоджуються між собою, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Тому, викладені у касаційній скарзі доводи про недоведеність винуватості, суперечать матеріалам справи.

З висновком суду першої інстанції обвинувачений та його захисник погодилися і вирок суду в апеляційному порядку не оскаржували.

Проте, розглянувши справу в межах поданих апеляцій іншими учасниками процесу, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставне звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання на підставі п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році", оскільки засуджений не підпадає під дію цього закону. Діючи в межах повноважень і КПК України (4651-17) апеляційний суд постановив свій вирок.

Порушень процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судових рішень колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга захисника засудженого задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 396 КПК України 1960 року п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року та вирок Апеляційного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.