5-5871км06 Про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 12 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора міста Севастополя Галюка В.В. на судові рішення щодо ОСОБА_1, -

встановила:

вироком Ленінського районного суду міста Севастополя від 15 березня 2006 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, IНФОРМАЦIЯ_2, IНФОРМАЦIЯ_3, раніше судимого: 1) 22 червня 1998 року за ст. 206 ч. 2 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України (2341-14) з відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки; 2) 18 жовтня 2000 року за ст. 102 КК України (2341-14) на 2 роки виправних робіт; 3) 19 квітня 2001 року за ст. ст. 206 ч. 3, 101 ч. 1 КК України (2341-14) на 3 роки і 3 місяці позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на 11 місяців 29 днів, -

засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням згідно з вимогами ст. 76 КК України (2341-14) обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації та пройти курс лікування від алкоголізму.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, 22 жовтня 2005 року близько 16-ої години в будинку АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних стосунків умисно наніс ОСОБА_2 удар ножем у живіт, спричинивши таким чином тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу прокурор обгрунтовує тим, що судом без достатнього врахування всіх даних про особу ОСОБА_1 було обрано міру покарання, яку прокурор вважає невиправдано м'якою. Зазначає, що ОСОБА_1 раніше вчиняв аналогічні злочини, що свідчить про рецидив злочинів, фактично не має утриманців, веде асоціальний образ життя.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Ковтун Н.Я., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

У касаційному поданні прокурором не оспорюються доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікація його дій.

Що ж стосується міри покарання, то вона обрана ОСОБА_1 з порушенням закону. Судом не висловлено ніякого міркування з приводу рецидиву злочинів як обтяжуючої відповідальність обставини з урахуванням попередніх судимостей ОСОБА_1 за аналогічні злочини. Враховуючи характеристику засудженого як позитивну, судом також не звернуто уваги на те, що він є хронічним алкоголіком, в зв'язку з чим перебуває на обліку в наркологічному центрі психіатричної лікарні, а злочин учинив в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, обгрунтовані також доводи подання про відсутність достовірних даних, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 на утриманні дядька-інваліда та неповнолітньої дочки, на що послався суд як на обставини, що враховуються при призначенні покарання.

За таких обставин колегія суддів вважає призначену ОСОБА_1 міру покарання з застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) невиправдано м'якою. Вважає, що наведені порушення є такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення по суті в частині призначення покарання, що є передбаченою законом підставою для скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційне подання першого заступника прокурора міста Севастополя задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду міста Севастополя від 15 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.